1

Справа № 2-3134/10

РІШЕННЯ

іменем України

21 квітня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Самунь І.М., за участю:

позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, відповідача

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про

розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про

розірвання шлюбу, в якому зазначила, що з 01 вересня 2001 року знаходиться в

зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного шлюбу мають дитину –

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з

відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходжень у

поглядах на сімейне життя, що призводило до частих сварок. Остаточно припинили

подружні відносини та ведення спільного господарства з лютого 2008 року.

Подальше спільне життя і збереження шлюбу вважає неможливим.

У судовому засіданні позивачка та її представник заявлені вимоги підтримали,

просили їх задовольнити, відповідач позовні вимоги визнав, проти розірвання

шлюбу не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, вважає що

позов, відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК

України, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 01 вересня 2001 року, що

підтверджується Свідоцтвом про одруження, виданим відділом реєстрації актів

громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції

міста Дніпропетровська, актовий запис № 679. Від даного шлюбу сторони мають

малолітню дитину – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданим відділом

реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного

управління юстиції міста  Дніпропетровська, актовий запис № 664.

З лютого 2008 року сторони припинили шлюбні відносини та ведення спільного

господарства, внаслідок розбіжності характерів, різних поглядів на сімейне

життя та відсутності взаєморозуміння, що призводило до частих сварок,

проживають окремо.

За таких обставин суд дійшов висновку, що примирення сторін неможливо, подальше

спільне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу буде суперечити їхнім

інтересам, що мають істотне значення, тому їх шлюб необхідно розірвати. Витрати

по одержанню Свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів

цивільного стану покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання

шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3,

зареєстрований 01 вересня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського

стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції міста

Дніпропетровська, актовий запис № 679, – розірвати.

При одержанні Свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів

цивільного стану стягнути з ОСОБА_3 17 гривень державного

мита на користь держави, ОСОБА_1 від сплати державного мита

на користь держави - звільнити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області

через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі

в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.

295 ЦПК України.

Суддя:                                                                          

                                             В.О. Лисенко