1
Справа № 2-3129/10
РІШЕННЯ
іменем України
21 квітня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Самунь І.М., за участю:
позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, відповідача
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про
стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
01 лютого 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про
стягнення аліментів на утримання дитини, в якому зазначила, що з 01 вересня
2001 року знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного
шлюбу мають дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із нею і перебуває на її утриманні. Просила суд
винести рішення про стягнення з відповідача щомісячно аліментів на її користь
на утримання дитини в розмірі 776 гривень на місяць.
У судовому засіданні позивачка та її представник заявлені вимоги підтримали,
просили їх задовольнити, відповідач позовні вимоги визнав частково, не
заперечував проти стягнення аліментів, але у частці від його заробітку (доходу).
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, вважає що
позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Сторони зареєстрували шлюб 01 вересня 2001 року, що підтверджується Свідоцтвом
про одруження, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-
Нижньодніпровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий
запис № 679.
Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про
народження, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-
Нижньодніпровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий
запис № 664.
Відповідно до пояснень позивачки та відповідача сторони проживають окремо,
дитина проживає разом із позивачкою і перебуває на її утриманні.
В судовому засіданні відповідач підтвердив, що дитина проживає разом з
позивачкою та перебуває на її утриманні. Крім того відповідач пояснив, що
працює охоронцем ТОВ «Техноцентр «Кредо» в магазині «АБВ-техніка», про що
свідчить дублікат довідки про доходи від 23 березня 2010 року, виданий ТОВ
«Техноцентр «Кредо», відповідач не страждає на тяжкі захворювання, інших дітей
або непрацездатних осіб на утриманні не має.
Відповідно до пояснень позивачки та відповідача в судовому засіданні сторони не
можуть досягти домовленості щодо порядку та способу утримання відповідачем
дитини відповідно до вимог ст.ст. 180, 181 СК України.
За таких обставин суд, відповідно до вимог ст. 180, ч. 3 ст. 181, ст. 182, ч. 1
ст. 183, ч. 1 ст. 191 СК України, дійшов висновку про необхідність стягувати
щомісячно з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини у
розмірі ? частини від усіх видів заробітку відповідача, але не менше ніж 30 %
прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною
повноліття, починаючи стягнення від дня пред’явлення позову, оскільки
відповідач офіційно працює та має постійну заробітну плату та його заробіток не
є мінливим та нерегулярним, що є необхідною умовою для стягнення аліментів в
твердій грошовій сумі. Тому в цій частині в позові необхідно відмовити.
Враховуючи, що позивачка в силу п. 5) ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів
України «Про державне мито» та п. 4) ч. 3 ст. 81 ЦПК України при зверненні до
суду звільнена від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати
по сплаті судового збору в розмірі 51 гривня та витрат на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень підлягають стягненню з
відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення
аліментів – задовольнити частково.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Жигулівськ Куйбишевської області, на користь
ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини від
усіх видів заробітку, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини
відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 01
лютого 2010 року.
В задоволенні позову в іншій частині – відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі
51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення
розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області
через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі
в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і
поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.
295 ЦПК України.
Суддя:
В.О. Лисенко