Справа №11а-2237 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Букрей С.П. Доповідач Самойленко А.І.
УХВАЛА
Іменем України
25 липня 2006 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Самойленка А.І. суддів Яременка А.Ф., Свіягіної І.М.
з участю прокурора Красної К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2006 року, яким
ОСОБА_1, уродженця і мешканця м.Часов Яру Донецької області, раніше судимого: 1) 1987 р. за ст.140 ч.2 КК УРСР на З роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 2) 1989 р. за ст.ст.215-3, 206 ч.1 і ч.2 КК УРСР на 2 роки позбавлення волі; 3) 1994 р. за ст.ст.140 ч.З, 141 ч.2, 206 ч.2 КК України 1960 року на 6 років позбавлення волі; 4) 2001 р. за ст.ст. 141 ч.2, 140 ч.2 КК України 1960 року на 2 роки 4 місяці позбавлення волі; 5) 15.07.2003 р. за ст. 185 ч.З КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі, звільненого від покарання 25.11.2005 року умовно-достроково на 9 місяців 11 днів засуджено за ст. 185 ч.З КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Артемівського міського суду Донецької області від 15.07.2003 року і остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі;
ОСОБА_2, уродженця і мешканця м.Часов Яру Донецької області, раніше судимого: 1) 1999 р. за ст.ст.140 ч.2, 215-3 ч.2, 145 ч.1 КК України 1960 року на З роки позбавлення волі; 2) 2002 р. за ст.289 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі; 3) 24.05.2004 р. за ст. 185 ч.2 КК України на 1 рік 1 місяць позбавлення волі, 9.03.2005 р. звільненого від покарання умовно-достроково на 2 місяця 12 днів засуджено за ст. 185 ч.З КК України на 4 роки позбавлення волі.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні таких злочинів.
14 лютого 2006 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою групою осіб, повторно, з метою викрадення чужого майна шляхом зламу решітки на вікні проникли в приміщення ринку, розташованого на АДРЕСА_1, звідки таємно викрали товари на загальну суму 1488 гривень 66 копійок.
В апеляціях засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посилаючись на повне визнання ними своєї вини, каяття у вчиненому, відшкодування матеріальної шкоди, просять пом'якшити їм покарання, вважаючи, що призначене кожному з них покарання є надмірно суворим.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність відхилити апеляції і залишити вирок щодо засуджених без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, апеляційний суд вважає, що апеляції не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Винуватість і кваліфікація дій засуджених в їх апеляціях не оспорюється.
Призначаючи покарання кожному з засуджених, суд першої інстанції врахував, що вони вчинили злочин, який згідно вимог ст. 12 КК України є тяжким, що кожен з них неодноразово судимий за вчинення корисливих, тяжких злочинів, що кожен з них негативно характеризується, а ОСОБА_1 вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком суду. Також судом були враховані і обставини, які пом'якшують покарання і на які засуджені посилаються в своїх апеляціях. Тому покарання призначено кожному з засуджених відповідно до вимог ст.65 КК України, а доводи їх апеляцій про надмірну суворість покарання не можуть бути визнані обгрунтованими.
Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції засуджених - без задоволення.