Справа ?2- 1147/10 року

Р І Ш Е Н Н Я

іменем    України

16 липня 2010 року                                                                                                м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

 головуючого - судді Ковальової Т.Г.,

при секретарі – Шульзі Ю.В.,

з участю сторін,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на новостворене нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

     Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на новостворене нерухоме майно – торгівельний павільон по АДРЕСА_1, так як відповідач  безпідставно відмовляє йому у видачі свідоцтва про право власності на вказану споруду, що порушує його права власника на державну реєстрацію майна відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

    В обгрунтування позовних вимог він посилається на те, що рішенням ?189  виконкому Ніжинської міської ради від 08 квітня 2004 року йому було дозволено розроблення проектної документації на будівництво малої архітектурної форми-зупинки автотранспорту міських маршрутів “Загальноосвітня школа ?3” з торгівельним павільйоном “Фототовари”, який актом ? 204 державної технічної комісії  від 22 листопада 2007 року було введено в експлуатацію,  тому відповідно до ст.331 ЦК  України він набув право власності на торгівельний павільон «Фототовари».

    За актом вибору земельної ділянки для розміщення павільону виділена земельна ділянка загальною площею 0,0018 га. Відповідно до робочого проекту, затвердженого рішенням виконкому ? 444 від 29.07.2005 року та введеним в експлуатацію актом ? 204 від 22.11.2007 року, споруда побудована із монолітного бетону товщиною 400 мм на фундаменті глибиною 0,95 м і відповідно до експертного дослідження ?ЧК-394 будівельно-технічної експертизи  від  11 липня 2010 року є об*єктом нерухомого майна, що узгоджується і з положеннями ст.181 ЦК України про визначення нерухомої речі як земельної ділянки, а також розташованих на ній об*єктів, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

      В судовому засіданні позивач підтримав позов за вищевикладених обставин і пояснив, що цим павільйоном позивач володіє і в даний час, але здійснити передбачене ст.319 ЦК України право власника в повному обсязі, включаючи володіння, користування та розпорядження майном на власний розсуд, не може з тих причин, що відповідач відмовляється видати йому свідоцтво про право власності на  будівлю, посилаючись на те, що виконком видавав дозвіл на встановлення малої архітектурної форми, хоча павільон має фундамент  та інші ознаки нерухомого майна  і за висновками експертного дослідження ?ЧК-394 будівельно-технічної експертизи  від  11 липня 2010 року є об*єктом нерухомого майна.

     Представник відповідача Градобик В.М. позовні вимоги не визнав, пояснивши,   що позивачу надавалася згода на встановлення малої архітектурної форми, ознаки якої на той час законодавчо не були визначені, але вони вважали, що споруда повинна бути виготовлена  із полегшених конструкцій та з можливістю її переміщення, хоча не заперечує, що павільон був побудований з улаштуванням фундаменту, що ускладнює його переміщення у просторі без його знецінення, та актом ? 204 державної технічної комісії  від 22.11.2007 року  введений в експлуатацію і  у нього немає підстав оспорювати висновок експертного дослідження ?ЧК-394 будівельно-технічної експертизи  від  11 липня 2010 року  про належність торгівельного павільона по АДРЕСА_1 до об*єктів нерухомого майна. Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 04 вересня 2006 року ?296  "Про затвердження методичних рекомендацій щодо встановлення порядку розміщення малих архітектурних форм для  здійснення підприємницької діяльності", скасованим наказом від 09 квітня 2008 року, малою архітектурною формою визначалась виготовлена із полегшених конструкцій і встановлена тимчасово споруда без улаштування фундаментів, хоча на час прийняття павільону в експлуатацію даний наказ не існував.

    Заслухавши сторони та дослідивши усі докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 законні, обгрунтовані і підлягають задоволенню з таких підстав.

     Відповідно до ст.181 ЦК України до  нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об*єкти, розташовані на  земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

    В судовому засіданні встановлено, що торгівельний павільон по АДРЕСА_1 споруджений на законних підставах, що підтверджується рішенням ? 189  виконкому Ніжинської міської ради від 08 квітня 2004 року про  дозвіл на розроблення проектної документації на будівництво вказаного павільону,  який актом ?204 державної технічної комісії  від 22 листопада 2007 року було введено в експлуатацію як стаціонарну малу архітектурну форму.

    Павільон має фундамент та інші ознаки нерухомого майна, що підтверджується актом вибору земельної ділянки,  згідно якого для розміщення павільону виділяється земельна ділянка площею 0,0018 га, технічним паспортом із зазначенням того, що павільон має фундамент та стіни із цегли, експертним дослідженням будівельно-технічної експертизи від 11 липня 2010 року.

    Згідно ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягають державній реєстрації.

    Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року ?982 «Про порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності» стаціонарна мала архітектурна форма – це тимчасова одноповерхова споруда соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження  підприємницької діяльності висотою не вище ніж 4 метри, що має по зовнішньому контуру площу близько  0,0018 га, виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без  закладення фундаменту.

     Суд вважає безпідставними посилання представника  відповідача на  те, що дозвіл видавався на будівництво малої архітектурної форми як на підставу  у відмові в задоволенні позову, враховуючи, що на час видачі дозволу не було регламентовано це питання на законодавчому рівні, а також актом комісіі ? 204 від 22.11.2007 року будівля була прийнята в експлуатацію з фундаментом і стінами із цегли, що свідчить про ознаки нерухомого майна, яке підлягає державній реєстрації відповідно до ст.182 ЦК України.

    Керуючись ст.ст. 181, 182, 319,  331 ЦК  України,  ст.ст.60, 212-215 ЦПК України,  суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на новостворене нерухоме майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на  новостворене нерухоме майно - павільйон по АДРЕСА_1 площею 12 кв.м.,  розташованому на земельній ділянці  площею 0,0018 га.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для  подання заяви.

            Головуючий                                                                                     суддя Ковальова Т.Г.