Справа №2- 1081/10 року

Р І Ш Е Н Н Я

іменем   України

30 червня  2010 року                                                       м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської  області в складі:

                головуючого  - судді  Ковальової Т.Г.,

при секретарі – Загуменній В.М.,

з участю представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача  -Градобика В.М.,

    розглянувши у відкритомому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на новостворене нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на новостворене нерухоме майно - павільон по АДРЕСА_1 площею 27.7 кв.м, так як відповідач  безпідставно відмовляє їй у видачі свідоцтва про право власності на вказану споруду, що порушує її права власника на державну реєстрацію майна відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

    В обгрунтування позовних вимог вона посилається на те, що відповідно до вибору земельної ділянки від 08 серпня 2001 року була виділена земельна ділянка для встановлення малої архітектурної форми для продажу косметики по АДРЕСА_2. Рішенням № 683  виконкому Ніжинської міської ради від 09 листопада 2001 року підприємцю ОСОБА_4 було дозволено встановити павільйон розміром 4*5 м. по продажу побутової хімі. Актом державної технічної комісії №127  від  20 вересня 2002 року було введено в експлуатацію малу архітектурну форму-павільйон по продажу косметики, парфумів та побутової хімії,  тому відповідно до ст.331 ЦК  України він набув право власності на павільон, яке за борги було у нього вилучено державною виконавчою службою та постановою начальника ВДВС Ніжинського МРУЮ від 26 березня 2010 року дана будівля передана їй в рахунок погашення боргу.

    На момент передачі майна їй не було відомо, що вона без державної реєстрації права власності на вказане майно не зможе ним розпоряджатися на власний розсуд..

    Відповідно до експертного дослідження № ЧК-101 будівельно-технічної експертизи Чернігівської торгово-промислової палати від 27 квітня 2010 року павільон є нерухомим майном, закінченим будівництвом, що узгоджується і з положеннями ст.181 ЦК України про визначення нерухомої речі як земельної ділянки, а також розташованих на ній об*єктів, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

В судовому  засіданні предстаник  позивача ОСОБА_1 підтримав позов за вищевикладених обставин і пояснив, що  цим павільйоном позивачка володіє і в даний час, але здійснити передбачене ст.319 ЦК України право власника в повному обсязі, включаючи володіння, користування та розпорядження майном на власний розсуд, не може з тих причин, що відповідач відмовляється видати їй свідоцтво про право власності на  будівлю, посилаючись на те, що виконком видавав дозвіл на встановлення малої архітектурної форми, хоча павільон має фундамент  та інші ознаки нерухомого майна  і за висновками експертного дослідження №ЧК-101 будівельно-технічної експертизи  від  27 квітня 2010 року є об*єктом нерухомого майна.

                   Представник відповідача Градобик В.М. позовні вимоги не визнав, пояснивши,   що позивачу надавалася згода на встановлення малої архітектурної форми, ознаки якої на той час законодавчо не були визначені, але вони вважали, що споруда повинна бути виготовлена  із полегшених конструкцій та з можливістю її переміщення, хоча не заперечує, що павільон був побудований з улаштуванням фундаменту, що ускладнює його переміщення у просторі без його знецінення, та актом № 127 державної технічної комісії  від 20 вересня 2002 року  введений в експлуатацію і  у нього немає підстав оспорювати висновок експертного дослідження №ЧК-101 будівельно-технічної експертизи  від  27 квітня 2010 року  про належність павільону по АДРЕСА_1 площею 27.7 кв.м  до об*єктів нерухомого майна. . Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 04 вересня 2006 року №296  "Про затвердження методичних рекомендацій щодо встановлення порядку розміщення малих архітектурних форм для  здійснення підприємницької діяльності", скасованим наказом від 09 квітня 2008 року, малою архітектурною формою визначалась виготовлена із полегшених конструкцій і встановлена тимчасово споруда без улаштування фундаментів, хоча на час прийняття павільону в експлуатацію даний наказ не існував.

Заслухавши представників сторін та дослідивши усі докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 законні, обгрунтовані і підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.181 ЦК України до  нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об*єкти, розташовані на  земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

    В судовому засіданні встановлено, що павільйон по АДРЕСА_1 площею 27.7 кв.м споруджений на законних підставах, що підтверджується рішенням № 683  виконкому Ніжинської міської ради від 09 листопада 2001 року про  дозвіл на розроблення проектної документації на будівництво вказаного павільону розміром 4м на 5м,  який актом №127 державної технічної комісії  від 20 вересня 2002 року було введено в експлуатацію як стаціонарну малу архітектурну форму, побудований з улаштуванням фундаменту.

Павільон має фундамент та інші ознаки нерухомого иайна, що підтверджується актом вибору земельної ділянки від 08 серпня 2001 року, згідно якого для розміщення павільону виділяється земельна ділянка площею 30 кв.м, технічним паспортом із зазначенням того, що павільон має фундамент та стіни із цегли, експертним дослідженням будівельно-технічної експертизи від 27.04.2010 року.

Згідно ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягають державній реєстрації.

Згідно  постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року №982 «Про порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності» стаціонарна мала архітектурна форма – це тимчасова одноповерхова споруда соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження  підприємницької діяльності висотою не вище ніж 4 метри, що має по зовнішньому контуру площу близько  30 кв.м, виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без  закладення фундаменту.

          Суд вважає безпідставними посилання представника  відповідача на  те, що дозвіл видавався на будівництво малої архітектурної форми як на підставу  у відмові в задоволенні позову, враховуючи, що в 2001 році на час видачі дозволу не було регламентовано це питання на законодавчому рівні, а також актом комісіі від 20.09.2002 року будівля була прийнята в експлуатацію з фундаментом і стінами із цегли, що свідчить про ознаки нерухомого майна, яке підлягає державній реєстрації відповідно до ст.182 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 181, 182, 319  331 ЦК  України,  ст.ст.60, 212-215 ЦПК України,  суд

в и р і ш и в :

     Позовні вимоги ОСОБА_3 до виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на новостворене нерухоме майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на  новостворене нерухоме майно - павільйон по АДРЕСА_1  площею 27, 7 кв.м.,  розташованому на земельній ділянці  площею 30 кв.м.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для  подання заяви.

    Головуючий                                                                 суддя  Ковальова Т.Г.