Справа № 2- 1240/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем  України

14 липня 2010  року                                                                                                                                м.Ніжин                  

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Ковальової Т.Г.,

при секретарі – Шульзі Ю.В.,

з участю позивачки,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

    Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить розірвати укладений  нею 12 листопада 2004  року шлюб з ОСОБА_2, посилаючись на те, що від шлюбу вони мають двох неповнолітніх  дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, а сімейні відносини з відповідачем не склалися, так як з 02 липня 2005 року вони спільно з відповідачем не проживають із-за безвідповідального відношення ОСОБА_2 до сімейного життя. Він залишив сім*ю і співмешкає з іншою жінкою, не приділяє належної уваги дітям. Сім*я їх фактично розпалась і примирення між ними неможливо. В подальшому їх неповнолітні діти будуть проживати з позивачкою. Спору про поділ майна між ними немає.

    Позивачка  в судовому засіданні підтримала позов за вищевикладених обставин.

      Відповідач в судове засідання не з*явився, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності і про згоду на розірвання шлюбу.

Дослідивши усі докази по справі, суд відповідно до ст.130 ЦПК України з*ясував можливість врегулювання спору і вважає за необхідне задовольнити позов відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, яка передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про  його задоволення.

Законними підставами для розірвання шлюбу є ст.ст.105, 110, 112 Сімейного кодексу України. Суд відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України з*ясував фактичні  взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, прийняв до уваги неможливість примирення подружжя та дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, тому їх формально існуючий шлюб необхідно розірвати.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права,  свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст.105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст.60, 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд,

      вирішив:

    Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12 листопада 2004 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Ніжинського міського управління юстиції Чернігівської області за актовим записом № 437.

    При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2  17 (сімнадцять) гривень судового збору на користь держави, звільнивши від його сплати ОСОБА_1.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для  подання  заяви.

    Головуючий                                                                                суддя  Ковальова Т.Г.