Справа № 2а-1842 /2010
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 червня 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: судді Румілової Н.М., при секретарі Цибуліної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці Донецькій області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області про зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії,
встановив:
09.03.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що віднесений до категорії дітей війни. Повідомив, що згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», їй повинна виплачуватись щомісячна грошова соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Протягом часу, за який ним заявлены позовны вимоги йому вказана допомога не виплачувалась. Позивач вказує, що про належні йому, як дитині війни, виплати повідомлено не було, тому факт порушення його прав став відомий лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі.
Від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких він, зокрема, зазначив, що згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно до п. 5 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески не можуть зараховуватись до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватись на цілі, не передбачені цим Законом. Відповідно до ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. З огляду на це, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, справу заслухати за відсутністю його представника. У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалась та виплачувалась щомісячно та позивачу був відомий її розмір.
Судовий розгляд справи здійснюється без застосування технічних засобів у письмову провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, то позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни» та перебуває на обліку в УПФУ у Центрально-Міському районі м. Горлівки, що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби - це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених законом «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня по справі №1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, положення ч.І ст.28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними державними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 01.01.2009 року по 09.03.2009 року, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за вказаний період (дата подання позову згідно відмітки про реєстрацію – 09.03.2010 р.).
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду 09.03.2010 року , до цього часу до Управління Пенсійного Фонду України у Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області з цього приводу не звертався. Отже, що стосується його вимог відносно періоду з 01.01.2009 року по 09.03.2009 року – позивачем пропущений річний строк для звернення до суду, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.
Таким чином, за заявлений період суд вважає , що відповідач неправомірно відмовив позивачу у не нарахування та не виплаті щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.03.2009 р. по 31.12.2009 р. та вважає за необхідним зобов'язати відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «дитині війни» за вказаний період.
В іншій частині позов підлягає відмові.
Керуючись ст.ст. 2,11,17,18,87,94,99,100,158-163 КАС України суд,
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі міста Горлівки Донецької області про зобов'язання нарахувати недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.03.2009 р. по 31.12.2009 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «дитині війни» за період з 09.03.2009 р. по 31.12.2009 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум.
В іншій частині позову відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя- Румілова Н.М.