Справа № 2а - 180/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

21 вересня 2010 року                     м.  Монастирище

 Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді:             Мазай Н.В.

при секретарі:                 Возній В.В.

з участю позивача :                           ОСОБА_1

представники відповідача  :             не з’явились

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та скасування акту індивідуальної дії,

в с т а н о в и в :

  Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача   про визнання дій незаконними та скасування акту індивідуальної дії, посилаючись на те, що 19.05.2010 року в ВДВС Залізничного району м. Павлограда ним було отримано копію постанови АЕ № 212450 від 19.05.2010 року, складеної відносно нього інспектором ДПС ВДАІ м. Павлоград Осипенком В. В. Зі змісту постанови вбачається, що  він 19.05.2010 року  о 20 год. 5 хв. у м. Павлоград по вул Дніпровській, проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофора, тобто скоїв правопорушення, передбачене  ч. 2 ст. 122 КУпАП. На його заперечення стосовно того, що він не вчиняв дій, які порушували б ПДР України, інспектор зажадав  надання посвідчення водія, реєстраційні документи на автомобіль, та страховий поліс, після чого повернувся до свого службового автомобіля де склав протокол АЕ 290655 від 19.05.2010 року. В протоколі АЕ 290655 від  19.05.2010 року, який він підписав зазначив, що незгоден з висновками інспектора та попросив інспектора надати йому копію протоколу, на що отримав відмову. В подальшому інспектор ДПС ВДАІ м. Павлоград Осипенко В.В. прийняв рішення про накладення на нього  адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. та виніс постанову  АЕ № 212450 по справі про адміністративне правопорушення від 19.05.2010 року. Він вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим, недоведеним з наступних причин: постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, а дії інспектора ДАІ при винесенні постанови  незаконні та такі, що грубо порушили його права. 19.05.2010 року він дійсно рухався в своєму автомобілі по вул. Дніпровській у м. Павлоград зі швидкістю близько 50 км/год, під’їжджаючи до перехрестя звернув увагу на сигнал світлофора, який був зелений, тобто дозволяв проїзд. Завершуючи проїзд перехрестя він зауважив, що сигнал світлофора змінився на жовтий, але оскільки на момент ввімкнення жовтого сигналу світлофора він фактично вже перетнув стоп-лінію перед світлофором, то він продовжив рух одночасно пересвідчившись, що він не створює будь-яких перешкод іншим учасникам дорожнього руху. Відповідно до п. 8.11 ПДР України водіям, які вразі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки  вгору можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Відповідно до п. 8.10 ПДР України у разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух, водії  повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 « місце зупинки», якщо їх немає – не ближче 10 м. до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках – перед перехрещуванною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів. Таким чином, його дії відповідали п.п. 8.10, 8.11 ПДР. Крім того, обставини події підтвердив свідок, який їхав з ним в автомобілі. Вважає, що  суб’єктивна думка, припущення  та бажання інспектора ДПС  скласти протокол для «статистики», «звітності» або «галочки» не є законною підставою, не може бути достовірним та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення. В ст. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред’явлено жодного доказу крім безпідставних звинувачень, правопорушення не зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом його вини, і за тиких обставин відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Пунктом 24 Постанови ПВС України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КупАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Враховуючи вищевикладене вважає, що постанова АЕ № 212450 по справі про адміністративне правопорушення від 19.05.2010 року прийнята з порушеннями  його прав та чинного законодавства, є необгрунтованою та незазаконною та підлягає скасуванню. Крім цього просить поновити строк для звернення до суду з позовом як такий, що пропущений з поважних причин.

 В  судовому засіданні позивач   ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просить  його задоволити, визнати незаконною та скасувати постанову  по справі про адміністративне правопорушення від 19.05.2010 року серії АЕ № 212450 відносно нього та пояснив, що він дійсно 19.05.2010 року керував власним автомобілем по вул. Дніпровській в м. Павлоград. Маневр проїзду перехрестя він розпочав на зелений сигнал світлофора не порушуючи правил дорожнього руху, а вже закінчив проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофора пересвідчившись, що це безпечно для інших учасників руху. Після проїзду перехрестя його зупинив працівник ДАІ та повідомив, що він проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофора. На його пояснення про те. що в автомобілі є свідок, який може підтвердити, що він не порушував ПДР, працівник ДАІ повідомив, що він має право оскаржити рішення до суду.

 В судове засідання представники відповідача не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про що свідчить поштове повідомлення про вручення повістки  від 14.09.2010 року, але суд вважає, що їх неявка, за даних обставин, відповідно до ч. 4 ст. 128  КАС України, не перешкоджає розгляду справи та постановленню рішення на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з наступного :

         - згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

          - постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року);

- згідно копії постанови серії АЕ  № 212450 від 19.05.2010 року, складеної інспектором  ДПС ВДАІ м. Павлоград  Осипенком В.В. ОСОБА_1 , 19.05.2010 року о 20 год. 05 хв.   керуючи автомобілем Івеко д/з. СА 3651 АТ,  в м. Павлоград по вул. Дніпровська здійснив проїзд перехрестя на жовтий забороняючий сигнал світлофора , чим  вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, за що на нього відповідно до тексту постанови  накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.  ( а.с. 6);

         Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

       Статтями 245-246 КпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом. Порядок провадження в справах про адміністративне правопорушення визначається КпАП України.  

         Адміністративна відповідальність передбачена  ч. 2 ст. 122 КУпАП, настає у разі порушення водіями   транспортних   засобів   правил   проїзду перехресть,  зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд  на  заборонний  сигнал світлофора або жест регулювальника,ненадання  переваги  в  русі  маршрутним   транспортним   засобам, порушення   правил   обгону   і  зустрічного  роз'їзду,  безпечної дистанції або  інтервалу,  розташування  транспортних  засобів  на проїзній   частині,   порушення   правил   руху  автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними   сигналами  при  початку  руху  чи  зміні  його напрямку,  використання  цих  приладів  та  їх  переобладнання   з порушенням  вимог відповідних стандартів,  користування водієм під час руху транспортного засобу  засобами  зв'язку,  не  обладнаними
технічними  пристроями,  що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів  під  час виконання  ними  невідкладного  службового  завдання),  а так само порушення правил навчальної їзди.

         - З пояснень позивача ОСОБА_1 даних ним в судовому засіданні безпосередньо і які у відповідності до ч. 1 ст. 69 КАС України є доказом у справі, судом встановлено, що він дійсно  19.05.2010 року приблизно о 20 год. 05 хв.  рухався власним автомобілем   в м. Павлоград по вул. Дніпровська, однак під’їжджаючи до перехрестя звернув увагу на сигнал  світлофора, який був зеленим, тобто дозволяв проїзд. Завершуючи проїзд перехрестя  він зауважив, що сигнал світлофора змінився на жовтий, але оскільки на момент ввімкнення жовтого сигналу світлофора він вже розпочав маневр  проїзду перехрестя, то він продовжив рух одночасно пересвідчившись, що він не створює будь-яких перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

         - пояснення позивача в судовому засіданні також повністю підтвердив показами свідок ОСОБА_3, який в судовому засіданні показав, що 19.05.2010 року він перебував разом з позивачем ОСОБА_1 в його автомобілі, яким вони рухалися в м. Павлоград. Маневр проїзду перехрестя позивач ОСОБА_1 розпочав на зелений сигнал світлофора, а закінчував на жовтий.

- позивач заперечує правомірність накладення адміністративного стягнення, заперечує наявність в його діях правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП  19.05.2010 року, але відповідач отримавши матеріали позовної заяви, доказів протилежного не надав.

            КУпАП закріплений принцип, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

           - відповідно до п. 8.10. Правил Дорожнього Руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року ( далі Правила) у  разі  подання  світлофором  (крім  реверсивного) або регулювальником  сигналу,  що   забороняє   рух,   водії   повинні зупинитися  перед  дорожньою  розміткою  1.12  (стоп-лінія),  дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки" якщо  їх  немає - не ближче  10 м до  найближчої рейки перед залізничним переїздом,  перед світлофором,  пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною,  не створюючи перешкод для  руху
пішоходів.

          - відповідно до п. 8.11. Правил водіям,  які  в  разі  ввімкнення  жовтого  сигналу або
підняття   регулювальником   руки   вгору   не   можуть   зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування,  дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

         - відповідно до п. 16.8 Правил водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 ( стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

         Таким чином, суд вважає, що за даних обставин, враховуючи надані позивачем докази,  дії водія ( позивача у справі) ОСОБА_1 не порушують Правил Дорожнього Руху України, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 122 КУпАП.

            Пунктом 24 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.05 року № 14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення встановленою особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Суд вважає, що оскаржувана постанова не повністю відповідає вимогам ст. ст.  283, 284 КУпАП.

         Суд вважає, що оскільки оскаржуваний акт індивідуальної дії, а саме постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 212450 винесена 19.05.2010 року, тобто до вступу в законну силу Закону України “ Про судоустрій і статус суддів” від 03.08.2010 року, яким відповідно внесено зміни в ст. 100 КАС України, Закон зворотної дії в часі не має, відповідач не заявив про застосування строку звернення до адміністративного суду, а тому підстав для поновлення строку звернення до суду чи відмови в його поновленні у суду немає.

На підставі викладеного Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року, Правил Дорожнього Руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та керуючись ст. 63 Конституції України, ст. ст. 33, 122, 245, 246,  283, 284 КУпАП, ст. ст.  6-14, 17, 60, 69,  71, 87, 94, 100, 158-163, 167, 171-2, 185, 186 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

              Позов задоволити повністю

            Визнати незаконною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 212450 від 19.05.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Суддя:                                                              Н.В. Мазай