Справа № 2-10924/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого-судді Чернявської Л.М.,
при секретарі Бурлаченко Д.О.,
за участю: позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що продовж сумісного життя з’ясувалось, що в них з відповідачкою різне розуміння поняття шлюбу, розбіжності у вихованні сина та відсутність спільних інтересів. З часом постійні сварки зробили їх сумісне життя неможливим. Шлюбні відносини не підтримують, сумісне господарство не ведуть, проживають окремо. Майновий спір відсутній.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та пояснив, що примирення неможливо, оскільки сім’я розпалась остаточно та не може бути відновлена. З серпня 2008 року по теперішній час шлюбні стосунки не підтримують, загальне господарство не ведуть, проживають окремо.
Відповідачка позовні вимоги визнала та надала згоду на розірвання шлюбу. Виявила бажання залишити дошлюбне прізвище.
Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини звернення за розірванням шлюбу та інші обставини життя подружжя, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що шлюб підлягає припиненню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 31 липня 2004 року, про що Виконкомом Лихачівської сільської ради Носівського району Чернігівської області зроблено актовий запис за № 2. У позивача шлюб перший.
Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який залишається проживати з матір’ю.
В сім’ї склалися ненормальні стосунки, сторони з серпня 2008 року по теперішній час шлюбні стосунки не підтримують, загальне господарство не ведуть, проживають окремо.
Сторони просять шлюб розірвати, вважаючи збереження сім’ї неможливим та таким, що суперечило їх інтересам, оскільки втратили відчуття любові і пошани.
В силу статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Виниклі між сторонами правовідносини регулюється статтею 112 Сімейного Кодексу України, відповідно якої, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При таких обставинах, суд вважає, що за відсутності вільної згоди на шлюб подружжя сім’я між сторонами розпалася остаточно і не може бути відновлена. Подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Під час державної реєстрації шлюбу прізвища ніхто з подружжя не змінював.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 110-112 СК України, ст.ст. 208-215, 235 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, Виконкомом Лихачівської сільської ради Носівського району Чернігівської області, 31 липня 2004 року, актовий запис № 2, що мають малолітнього сина – розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивача - «ОСОБА_1», відповідачки - «ОСОБА_2».
Відповідно ч.2 ст. 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Приморського районного
суду міста Одеси Чернявська Л. М.