СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
місто Севастополь
25 вересня 2007 року | Справа № 2-27/3694-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Дугаренко О.В.,
Маслової З.Д.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
представник позивача, Літовченко Ігор Володимирович, довіреність № 3725/10/10-0 від 05.08.07, Красноперекопська Об'єднана Державна податкова інспекція відділення № 2;
представник позивача, Усенко Неля Миколаївна, довіреність № 5371/10/10-0 від 21.09.07, Красноперекопська Об'єднана Державна податкова інспекція відділення № 2;
представник відповідача, Дерев'янко Олександр Михайлович, довіреність № б/н від 10.09.07, Красноперекопське відкрите акціонерне товариство "Бром";
представник відповідача, не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю Кримське науково-виробниче підприємство "Завод Сиваш";
представник відповідача, не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мактуб";
розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 12 червня 2007 року у справі № 2-27/3694-2007А
за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції (вул. Північна,2,Красноперекопськ,96000) до Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" (вул. Північна, 1,Красноперекопськ,96000),
товариства з обмеженою відповідальністю Кримського науково-виробничого підприємства "Завод Сиваш" (вул. Лікарняна, 35,Армянськ,96012),
товариства з обмеженою відповідальністю "Мактуб" (вул. Артема, 22,Дніпропетровськ,49000)
про визнання недійсними угод
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовною заявою (з доповненнями –а.с. 47 т.1) про визнання недійсними укладених між відповідачами угод по продажу реакторів.
Свої вимоги він мотивує тим, що не підтверджений факт переходу права власності на товар від відповідача товариства "Мактуб" до відповідача товариства "Завод Сиваш", а саме не має договору, в наданих продавцем податкових накладних не вказані реквізити договору, договір купівлі товариством "Бром" реакторів був складений цією особою з метою незаконного отримання бюджетного відшкодування.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що у березні 2005 року товариство "Завод Сиваш" купувало у товариства "Мактуб" товар, який у квітні 2005 року товариство "Завод Сиваш" продало товариству "Бром", договори реально виконані.
Постановою господарського суду в позові відмовлено з тих підстав, що позивач не довів доказів у підтвердження своїх доводів.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, позов задовольнити вважаючи, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.
З заперечення на апеляційну скаргу від товариства "Бром" слідує, що цей відповідач не згодний з апеляційною скаргою тому, що укладені договори без порушень закону, ці зобов’язання сторонами договорів виконані, порушень податкового законодавства контролюючий орган не встановив.
Заперечень на апеляційну скаргу позивача від інших відповідачів не надійшло.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник товариства "Бром" підтримав доводи заперечень, представники товариств "Завод Сиваш" та "Мактуб" в засідання не з'явилися, про час і місце засідання сповіщені ("Завод Сиваш" отримало повістку 7 серпня 2007 року, товариство "Мактуб" за останню юридичною адресою не знаходиться, іншого місця знаходження цієї особи сторонам та суду не відомо).
Апеляційний суд відповідно до статей 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України встановив наступне.
30 березня 2005 року між продавцем товариством "Мактуб" та покупцем товариством "Завод Сиваш" був складений договір, за яким продавець продав, а покупець купував товар (8 штук реакторів) загальною вартістю 1.800.000грн., у тому числі податок на додану вартість 300.000грн., про що свідчать договір №5\1 з додатками №1, 2 від 7 квітня 2005 року, пояснення представника товариства "Завод Сиваш" та документи про виконання умов договору (а.с. 67-87, 5-8 т.1).
Цей договір повністю виконаний –11 квітня, 11 травня, 7 жовтня, 27 і 28 грудня 2005 року покупець оплатив продавцю безготівкою 1.800.000грн. (а.с. 70-71, 84- т.1), продавець 11, 26-28 квітня 2005 року поставив покупцю товар на загальну суму 1.800.000грн., що підтверджують товарні та податкові накладні (а.с. 72- 83 т.1).
7 квітня 2005 року між продавцем товариством "Завод Сиваш" та покупцем товариством "Бром" був складений договір, за яким продавець продав, а покупець купував товар (8 реакторів) загальною вартістю 1.800.000грн., у тому числі податок на додану вартість 300.000грн., про що свідчать пояснення представників товариств "Завод Сиваш" та "Бром", договір №6 з додатками (а.с. 5-8 чи 13-16 т.1).
Цей договір також повністю виконаний – 8 квітня 2005 року покупець без готівкою сплатив продавцю 1.800.000грн., 26-29 квітня 2005 року продавець поставив покупцю товар на 1.800.000грн., що підтверджують платіжне доручення, товарні та податкові накладні (а.с. 105-114 т.1).
Товариство "Бром" за квітень 2005 року задекларувало податковий кредит на суму 875.241грн., у тому числі податок з вказаної операції придбання реакторів, різниця між податковим кредитом та податковими зобов’язаннями мала від'ємне значення на 838.929грн., у зв’язку з чим товариство заявило бюджетне відшкодування (а.с. 10-12).
З документів про позапланову перевірку податковим органом товариства "Бром" слідує, що від'ємне значення податку сталося через здійснення операцій по експорту хімічної продукції, що оподаткується за нульовою ставкою, та придбання товарно-матеріальних цінностей, порушень податкового законодавства не встановлено (а.с. 34-42 т.1).
Згідно з листом податкового органу товариство "Мактуб" зареєстровано платником податку на додану вартість з 31 серпня 2004 року, за квітень 2005 року своєчасно надавало податкову декларацію, по якій задекларувало до сплати бюджет податок у сумі 4.964грн., який повністю сплатило (а.с. 51 т.1).
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України для чинності право чинів встановлені загальні вимоги, в тому числі пунктами 1 і 5 цей статті передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства (пункт 1), правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недодержання таких вимог, відповідно до статті 215 того ж Кодексу, є підставами для визнання право чину недійсним.
Також згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України на вимогу відповідного органу державної влади господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути визнано судом недійсним.
Апеляційний господарський суд вважає, що позивач не довів ні одної з вказаних обставин, які можуть бути підставами для визнання договору відповідачів недійсними, зміст договору не суперечить Цивільному та Господарському кодексам України, договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, про що свідчить його повне виконання сторонами, мети ухилення від сплати податку з боку сторін договору позивач не довів, сторони договору віднесли операцію до оподаткування, податкових забов’язань їм контролюючим органом не визначено, бюджетне відшкодування не зменшено.
Також позивачем не надано жодного доказу того, що відповідач товариство "Завод Сиваш" не був власником товару, що був проданий товариству "Бром". Посилання позивача на те, що товариство „Завод Сиваш” та „Мактуб” не є виробниками товару, виробник товару не встановлений, і це є підставою для визнання договорів недійсними, апеляційний господарський суд до уваги не приймає тому, що такі обставини не були заявлені у позові, не розглядалися судом першої інстанції, позивачем не надано ні яких доказів таких обставин, не заявлялося про них і в апеляційній скарзі
На підставі вказаного, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та задоволенню не підлягає, судове рішення прийнято без порушень норм матеріального права, інших підстав для скасування (зміни) судового рішення не має.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2007 року по справі № 2-27/3694-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді О.В. Дугаренко
З.Д. Маслова