ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"02" жовтня 2007 р. | Справа № 9/699/06-НР |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді Жекова В.І.,
Суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
За участю представників сторін від 02.10.2007р.:
від ПП „Алекс” –не з’явився
від ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі ВП „Южно-Українська АЕС” –Третяк Л.В.
розглянувши апеляційну скаргу
ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі ВП „Южно-Українська АЕС”
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 09.08.2007р.
у справі № 9/699/06-НР
за позовом ПП „Алекс”
до ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі ВП „Южно-Українська АЕС”
про стягнення 158775,54 грн.,
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2007р., яка надіслана учасникам процесу 13.09.2007р., розгляд апеляційної скарги призначено на 02.10.2007р.
Учасників судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 02.10.2007р. за погодженням відповідача, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
ПП „Алекс” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі ВП „Южно-Українська АЕС” про стягнення 158775,54 грн. боргу за поставлену продукцію за контрактом №07-2230/2000 від 27.04.2000 р.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати коштів за поставлену продукцію, передбачених умовами контракту, укладеного між ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі ВП „Южно-Українська АЕС” та ПВКФ „Алекс”, правонаступником якого у спірних правовідносинах є ПП ”Алекс”.
Відповідач у справі - ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі ВП „Южно-Українська АЕС” у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Під час нового розгляду рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.08.2007 р. (суддя Смородінова О.Г.) позовні вимоги ПП „Алекс” задоволено, стягнуто з ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі ВП „Южно-Українська АЕС” на користь позивача 158775,54 грн. боргу. Судове рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати одержаної продукції. При цьому за висновком місцевого господарського суду позов про стягнення вказаного боргу позивачем заявлено в межах строку позовної давності.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.08.07р. ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі ВП „Южно-Українська АЕС” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та відмовити у задоволенні позову.
Підприємство подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судове рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При судових розглядах справи встановлено, що:
- 27.04.2000р. між ПВКФ „Алекс” (правонаступником якого відповідно до статуту підприємтсва є ПП „Алекс”) та ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі ВП „Южно-Українська АЕС” укладено контракт №07-2230/2000 на поставку продукції, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію;
- відповідно до п.1.1. контракту, постачальник приймає на себе зобов’язання по поставці продукції по найменуванню, кількості, строкам, ціні та якості згідно до специфікації, яка є невід’ємною частиною контракту.
- згідно з п.4.1 контракту, поставка продукції проводиться на протязі 45 днів з моменту отримання передоплати в розмірі 25% від суми контракту.
- відповідно до пункту 8.1 контракту, він вважається укладеним і таким, що набрав законної сили, з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань;
- відповідно до специфікації №2 від 27.04.2000р. та накладної від 20.11.2001р. постачальник поставив відповідачу водонагрівачі ВПП 8114, ВПП 10168, ВПП 12219, ВПП 15325, ВПП 16325 на загальну суму 178775,54 грн. Зазначена продукція прийнята представником відповідача на підставі довіреності серії ЯБД №152505 від 20.11.2001р.
- замовником 15.05.2001р. здійснено попередню оплату продукції у сумі 20000 грн. Залишок заборгованості складає 158775,54 грн. що підтверджується довідкою від 24.11.2005р. № 07-3669. Розмір залишку боргу відповідачем не оскаржується.
29.09.2006р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу № 90 про оплату продукції з проханням погасити утворену заборгованість у сумі 158775,54 грн.
ВП „Южно-Українська АЕС” на вказану вимогу відповіді не надано, суму боргу в добровільному порядку не виплачено, що стало підставою для звернення ПП „Алекс” до господарського суду із позовом про примусове стягнення заборгованості.
Розглянувши матеріали справи, судова колегія зазначає наступне, так, згідно із п.1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей кодекс набирає чинності з 01січня 2004 р. Пунктом 4 цих положень встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Отже, враховуючи те, що із змісту контракту № 07-2230/2000 від 27.04.2000р. строк виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару сторонами не визначено та його дія встановлена до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, судова колегія вважає, що при вирішенні даного спору необхідно застосовувати положення діючого ЦК України, оскільки цивільні відносини у даному випадку продовжують існувати після набрання чинності ЦК України.
Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України положення якої співпадають зі статтею 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Що стосується посилань скаржника на неправомірність стягнення суми заборгованості за контрактом №07-2230/2000 через сплив строку позовної давності, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 253, частинами 1, 5 статті 256 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Отже, з огляду на наведене, судом першої інстанції, цілком обґрунтовано прийнято до уваги наявність вимоги позивача від 29.09.2006р., про сплату боргу за контрактом №07-2230/2000 на суму 158775,54 грн. та відповідно встановлено факт відсутності пропуску строку позовної давності, а відтак виконані приписи цивільного законодавства, щодо належного виконання зобов’язань.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують наведеного, а тому й не можуть бути підставою для її задоволення.
Таким чином, рішення місцевого господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для його зміни або скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 ГПК України,
колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА
Рішення господарського суду Миколаївської області від 09 серпня 2007р. зі справи №9/699/06-нр –залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя | В.І. Жеков |
Судді | В.І. Картере |
В.Т. Пироговський |
Повний текст постанови підписано 05.10.2007р.