донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.10.2007 р.                                                                           справа №43/122

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2007 року до господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "БМС-трейдінг" м.Київ (позивач) із позовом до Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації м.Донецьк (відповідач 1) та Головного управління державного казначейства України у Донецькій області м.Донецьк (відповідач 2) за участю третьої особи Міністерства освіти і науки України м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 284 698,83грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.07.2007р. у задоволені позовних вимог позивачу було відмовлено у повному обсязі в зв'язку з недоведеністю.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення господарського суду від 31.07.07р. по справі №43/122 скасувати, апеляційну скаргу задовольнити та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі та третя особа вважають рішення суду законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що суд належно не дослідив предмет судового розгляду, неповно з'ясував обставини справи та здійснив  неправильне  застосування  закону.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.06 між позивачем та відповідачем 1, був укладений договір на постачання технічних засобів навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін (кабінет хімії) для оснащення загальноосвітніх навчальних закладів України № 01-БМТ-ДУО (далі –Договір) з оплатою продукції за державні кошти відповідно до Закону Країни “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” №1490ІІІ від 22.02.2000р. та Постанови Кабінету Міністрів України про “Порядок використання у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом для придбання сучасних технічних засобів навчання з природничо-тематичних і технологічних дисциплін” від 19.05.2006р. №699.

Умовами Договору передбачений обов’язок позивача відповідно до Технічного завдання, який є додатком № 1 до Договору, поставити обладнання кабінетів хімії, здійснити доставку обладнання та ввести обладнання кабінетів в експлуатацію, а відповідач 1 зобов’язався своєчасно оплатити вартість зазначених обладнання кабінетів та робіт на загальну суму 546 169,98 грн.

Пунктом 2.2 Договору передбачений порядок між сторонами, а саме авансовий платіж в розмірі 50% від вартості обладнання –протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами договору та остаточний розрахунок в розмірі 50 % - протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання робіт.

Строк дії Договору сторони визначили згідно з п. 8.1 –з моменту підписання його сторонами і до 31.12.06р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих за Договором зобов’язань.

Згідно порядку здачі обладнання та приймання робіт за Договором прийом-передача обладнання кабінетів та виконаних робіт здійснюється позивачем та навчальним закладом шляхом підписання накладної про отримання обладнання кабінетів і Акту введення в експлуатацію обладнання кабінету у користувача, навчального закладу.

На виконання взятих на себе зобов’язань за умовами Договору 13.11.06р. відповідач 1 платіжним дорученням № 26 перерахував позивачеві аванс у розмірі 261 471,15 грн.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог позивач посилається на те, що свої обов’язки за Договором щодо поставки товару та введення обладнання в експлуатацію ним виконано у повному обсязі. В підтвердження цього позивач надав суду накладні №000204-1 від 11.12.06р., №000204-2 від 18.12.06р., №000205-1 від 11.12.06р., №000205-2 від 18.12.06р., №000206-1 від 11.12.06р., №000206-2 від 18.12.06р., №000207-1 від 11.12.06р., №000207-2 від 18.12.06р. а також акти введення в експлуатацію обладнання від 18.12.06р., підписані директорами навчальних закладів (1 том а.с.42-71).

Як вбачається з матеріалів справи, спірні питання між сторонами виникли при виконанні договору поставки, а саме –терміну другої партії поставки, що визначена відповідачем, як поставка за накладними від 18.12.2006р.

Відповідач 1 заперечує проти поставки вищевказаного товару у строки, передбачені Договором та наполягає, що поставка продукції за накладними №000207-2, №000205-2, №000206-2, №000207-2 від 18.12.06р., була здійснена у січні 2007року.

В обґрунтування цього відповідач 1 надав суду копію накладної №000207-2 на поставку товару до Опитненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, на якій відсутня дата її виписки, але міститься підпис директора школи Жучок В.Г. з вказанням про отримання товару за вищевказаною накладною 20.01.2007р. о 19 годині.

В акті б/н про введення в експлуатацію кабінету хімії Опитненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів наданому відповідачем 1 також відсутня дата (т.2 а.с.26), але також міститься підпис посадової особи навчального закладу з вказанням дати введення в експлуатацію 20.01.2007р.

Актом №000207Д-1 від 19.01.2007р. позивач здійснив докомплектування матеріальних цінностей для вказаного навчального закладу, про що є відповідні підписи посадових осіб.

Згідно накладної №000204-2 без дати поставки, наданої відповідачем 1, постачання товарів за Договором на адресу Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 м.Артемівська Донецької області було здійснено 19.01.2007р., про що свідчить підпис директора навчального закладу Ночовки В.І. За накладною №000206-2, що також не містила дату поставки товару до Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №117 також була здійснена у січні 2007 року, а саме 22.01.2007р., про що також свідчить підпис директора навчального закладу Дудниц А.В. Накладна №000205-2 на поставку товару до Донецького медичного ліцею також не містить дати поставки, але підпис директора навчального закладу Антонова В.О. свідчить про отримання товарів 22.01.2007р.

Відповідач 1 направив на адресу позивача претензію № 01/22-3079 від 25.12.06 про неналежне виконанням позивачем узятих на себе зобов’язань, яка залишена останнім без відповіді. Претензією № 01/05-0639 від 15.03.2007р. відповідач 1 повідомив позивача про те, що надані ним документи не відповідають пунктам основного договору та умовам тендерної документації, а також те, що станом на 01.01.07 у нього відображена прострочена дебіторська заборгованість у зв’язку з невиконанням зобов’язань і ненаданням основних документів (накладних, довіреностей) на отримання користувачами обладнання для кабінетів хімії в сумі 261471,15 грн.

Оскільки поставка товарів здійснювалась після закінчення строку дії Договору, а субвенції на оплату даних товарів у 2007р. не передбачались оплатити їх вартість відповідач 1 не має можливості на підставі вимог Бюджетного кодексу України та Закону України „Про Державний бюджет України на 2007”, який регламентує умови укладення господарських договорів за бюджетні кошти, правовідносини за якими автоматично припиняються на при кінці року та виникають обов’язки щодо повернення вказаного майна, проти чого відповідач 1 не заперечує.

Отже, висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем виконання поставки за Договором від 18.09.06 № 01-БМТ-ДУО у 2006 році та неможливості стягнення грошових коштів на підставі ст.23 Бюджетного Кодексу України через відсутність необхідних субвенцій –є вірним.

Судова колегія вважає недоведеними доводи позивача про своєчасність поставки другої партії товару та повернення в січні 2007 року цього товару після відповідального збереження, оскільки договори відповідального збереження продукції позивачем суду не надані, в матеріалах справи відсутні, а зміст спірного Договору поставки не містить в собі умов щодо прийняття товару на зберігання.

Посилання позивача на його окремі правовідносини з учбовими закладами, які є юридичними особами не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони не є сторонами за Договором, а вказані лише як адресати поставки.

Згідно пункту 2.2.2 Договору сторони встановили, що підставою для оплати поставленого товару та виконаних робіт –є акт здачі-приймання робіт, що повинен бути підписаний сторонами. Такого акту сторонами до суду не надано. Посилання позивача на лист-відмову в реєстрації фінансових зобов’язань №34 відповідача 2 про те, що вказаний не Договір, а акт існував, не може бути прийнята до уваги як доказ підписання цього акту, крім того даний лист також містить посилання на те, що відповідні накладні не були надані (т.2 а.с. 171).

Отже висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від  31.07.07р. по справі №43/122 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої  інстанції

 Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 31.07.07р по справі №43/122 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС-трейдінг" м.Київ залишити без задоволення.

Головуючий          О.В.  Стойка

Судді:          Т.А.  Шевкова

          Г.І.  Діброва

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС