ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2007 Справа № П25/6098
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Куліш Р.Ф. (доповідач),
суддів: Пруднікова В.В., Науменко І.М.,
при секретарі: Лазаренко П.М.,
за участю представників:
ВАТ “Дніпрофарм”: Чернишов О.В., представник, довіреність №10-07 від 13.07.07; Бразалук С.С., представник, довіреність №23-09-юр/06 від 23.09.06;
третьої особи: Гаврин Д.В., представник, довіреність №03/19/12 від 19.12.06;
представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином,
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм", м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2007 р. у справі № П25/6098
за позовом відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм", м. Дніпропетровськ (пр. К Маркса, 12, м. Дніпропетровськ, 49005)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-банк", м. Київ (вул. Боричів Тік,35в, м. Київ, 04070)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача:
товариство з обмеженою відповідальністю "Фаін", м. Київ (вул. Боричів Тік,35в, м. Київ, 04070)
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2007р. № П25/6098 (суддя Чередко А.Е.) позовну заяву відкритого акціонерного товариства “Дніпрофарм”, м. Дніпропетровськ повернуто без розгляду. Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не надано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі, а саме - позивачем за квитанцією № 50174006 від 30.07.07р. сплачено 25500 грн. внаслідок необхідності застосування судом двосторонньої реституції за майновою вимогою, але в порушення п. 36 “Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993р., не надано доказів сплати державного мита за немайновою вимогою - 85,00 грн.
Не погодившись з ухвалою суду, відкрите акціонерне товариство “Дніпрофарм”, м. Дніпропетровськ (далі –ВАТ “Дніпрофарм”) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду, посилаючись на те, що ухвала винесена з грубим порушенням ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”. Скаржник вважає, що судом помилково трактуються норми чинного законодавства, тому що заява “Дніпрофарм” містить лише одну вимогу про визнання недійсним з моменту укладання договору іпотеки від 29.07.2004 р., укладеного між ВАТ “Дніпрофарм”, м. Дніпропетровськ та ТОВ “Фортуна –банк”, м. Київ. Тобто з позовної заяви не вбачається ані визнання права власності на майно, ані витребування його з чужого незаконного володіння, ані відшкодування збитків, позовна заява містить лише вимогу про визнання правочину недійсним.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.09.2007р. апеляційна скарга прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючого –Куліш Р.Ф. (доповідач), Виноградник О.М., Джихур О.В. та призначена до розгляду в судовому засіданні на 13.09.2007р.
У судовому засіданні 13.09.2007р. представником скаржника подана заява про відвід судді Джихур О.В.
Ухвалами від 14.09.2007 р. № П25/6098 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого-доповідача Куліш Р.Ф., суддів Пруднікова В.В., Науменка І.М. та призначено до розгляду на 09.10.2007 р.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2007 р., проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
02 серпня 2007 р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ВАТ “Дніпрофарм” до товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна-банк”, м. Київ та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “ФАІН”, м. Київ про визнання недійсним з моменту укладання договору іпотеки від 29.07.2004 р., укладеного між ВАТ “Дніпрофарм” (49005, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 12, код ЄДРПОУ 01973118) та товариством з обмеженою відповідальністю “Фортуна-банк” (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-в, код ЄДРПОУ 26254732).
Ухвалою від 07.08.2007р. № П25/6098 суддя господарського суду Дніпропетровської області Чередко А.Е позовну заяву ВАТ “Дніпрофарм” повернув без розгляду, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі, а саме - позивачем за квитанцією № 50174006 від 30.07.07р. сплачено 25500 грн. внаслідок необхідності застосування судом двосторонньої реституції за майновою вимогою, але в порушення п. 36 “Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної
податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993р., не надано доказів сплати
державного мита за немайновою вимогою - 85 грн.
Проте погодитись з такими висновками не можливо, оскільки, виходячи з вимог п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28.04.1978 р. № 3 зі змінами від 25.05.1998 р. № 15, позови про визнання угод недійсними оплачуються державним митом залежно від вартості відшкодованого майна або розміру грошових сум, обумовлених угодою, тобто лише за ставками, встановленими п. “а” ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Подаючи позовну заяву про визнання договору недійсним, позивач надав квитанцію № 50174006 від 30.07.07р про сплату суми 25500 грн. Отже, позивач сплатив державне мито як за вирішення спору майнового характеру, що відповідає вимогам закону, а тому у господарського суду не було правових підстав для повернення позовної заяви без розгляду.
Оскільки предметом розгляду апеляційної інстанції є правомірність повернення судом позовної заяви ВАТ “Дніпрофарм”, а не розгляд справи по суті, тому оцінка повноважень представників з боку ВАТ “Дніпрофарм” повинна бути надана судом першої інстанції при розгляді справи по суті.
За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови (ст.ст. 85, 99, 105 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
- апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм", м. Дніпропетровськ задовольнити;
- ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2007 р. у справі № П25/6098 скасувати;
- справу № П25/6098 направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.
Головуючий суддя Р.Ф.Куліш
Суддя І.М.Науменко
Суддя В.В.Прудніков
З оригіналом згідно
Помічник першого заступника голови суду Л.В.Черниш
09.10.2007