ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2007 Справа № А12/30
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крутовських В.І.(доповідач)
суддів: Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є.
при секретарі судового засідання: Савіна В.Ю.
за участю представників сторін:
Представники сторін у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради м.Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.06р. у справі № А12/30
за позовом приватного міжгалузевого підприємства “Агростроменерго”,м.Нікополь, Дніпропетровської області
до Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
про визнання недійсним рішення № 70/30 від 21.09.2005р.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2006 р. суддя Жукова Л.В. позовні вимоги позивача задовольнила. Визнала недійсним рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 70/30 від 21.09.2005р. на підставі якого скасовано рішення №347/22 від 08.12.04р. Також стягнула з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 3 грн.40 коп.
Не погоджуючись з постановою суду відповідач просить її скасувати, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушені норми матеріального та процесуального права.
19.09.2006р. від позивача надійшло письмове клопотання про зупинення провадження по справі, в порядку ст.79 ГПК України, до розгляду справи в апеляційному суді Дніпропетровської області за позовом Бернера М.Є. до Дніпропетровської міської ради про визнання недійсним рішення сесії Дніпропетровської міської ради №70/30 від 21.09.05р.;
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2006р. провадження у справі було зупинено за клопотанням позивача для надання додаткових доказів по справі.
Ухвалою від 19.09.2007р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом провадження по справі було поновлено.
Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, і позивача в запереченнях на неї, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
08.12.2004р. Дніпропетровською міською радою на сесії ІУ скликання було прийнято рішення №347/22 „Про передачу гр. Бернеру М.Ю. земельної ділянки по бульвару Слави в районі будинку №19 (Жовтневий район) в оренду для будівництва будівлі підприємства торгівлі.
На підставі зазначеного рішення 08.02.2005р. між Дніпропетровською міською радою та Бернером М.Ю. був укладений договір оренди земельної ділянки, що знаходиться по бульвару Слави в районі будинку №19 в строкове платне користування площею 0,0197 га строком на один рік.
15.08.2005р. між позивачем та Бернером М.Ю. був укладений контракт №36/08 підряду на виконання робіт по будівництву „будівлі підприємства торгівлі” в районі будинку №19 по бульвару Слави в м. Дніпропетровську.
Відповідно до умов зазначеного контракту позивач взяв на себе зобов’язання виконати своїми силами і засобами роботи по будівництву підприємства торгівлі в обсязі і в строки, які передбачені цим контрактом та в силу п.14.2 контракту позивач несе матеріальні збитки за порушення підрядчиком зобов’язань ( строків початку та закінчення робіт) сплачуючи при цьому замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочки.
21.09.2005р. на сесії ІУ скликання Дніпропетровської міської ради рішенням №70/30 було скасовано рішення міської ради від 08.12.2004р. за № 347/22 „Про передачу гр. Бернеру М.Ю. земельної ділянки по бульвару Слави в районі №19 (Жовтневий район) в оренду для будівництва будівлі підприємства торгівлі”. Як вбачається зі змісту даного рішення воно прийняте на підставі спірної ситуації, яка склалася після початку будівництва та численних звернень громадян.
Акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов”язковий характер для суб”єктів цих відносин.
Згідно п.2 Роз”яснення Президії Вищого адміністративного суду України №02-5/35 від 26.01.2000р. підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Пунктом 34 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” зазначено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання щодо надання або вилучення земельних ділянок та регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст.12 та п.12 перехідних положень Земельного кодексу України, ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, імперативно встановлено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст, належить розпорядження землями територіальних громад.
Таким чином, колегія суддів вважає, що Дніпропетровська міська рада, як розпорядник земель відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” має право приймати відповідні рішення стосовно земельних ділянок, які знаходяться в її віданні.
Згідно до п.б ст.80 Земельного кодексу України, суб”єктами права власності на землею є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності. Згідно вимог п.2 ст.83 цього кодексу , у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об”єкти комунальної власності.
Відповідно до ст.14 Статуту територіальної громади м.Дніпропетровська, територіальну громаду м.Дніпропетровська складають жителі, які проживають на території м.Дніпропетровська.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення послугувало чисельне звернення громадян з категоричними запереченнями стосовно будівництва будівлі торгівлі на земельній ділянці в районі будинку №19 по бульвару Слави в м. Дніпропетровську.
Крім того, в спірному рішенні, відповідач зазначив, що скасоване рішення не відповідає інтересам громади, а не тому, що воно є недійсним.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.02.2007р. у справі №22а24-07 за адміністративним позовом Бернер М.Ю. до Дніпропетровської міської ради, Виконавчого комітату Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради про визнання рішень недійсними відмовлено. Рішення №70/30 від 21.09.2005р. Дніпропетровської міської ради не скасовано.
Враховуючи вищевикладене, факти встановлені під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких обставини ті самі.
Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов”язковим для іншого суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова господарського суду скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради м.Дніпропетровськ у справі №А12/30 задовольнити.
2. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2006р. у справі №А12/30 - скасувати.
3. В задоволенні позову приватного міжгалузевого підприємства “Агростроменерго”, м.Дніпропетровськ до Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ про визнання недійсним рішення №70/30 від 21.09.2005р. - відмовити.
3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко