донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
р. справа №
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: |
суддів | , |
при секретареві судового засідання |
за участю представників сторін: |
від позивача: | , |
від відповідача: | , |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу |
|
на постанову господарського суду |
від | року |
по справі | № |
за позовом |
до |
про |
|
Постановою господарського суду Донецької області від 05.05.2006 року у справі №7/351а (суддя Малашкевич С.А.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Красноармійський завод “Промислового обладнання” м.Красноармійськ до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції м. Красноармійськ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001662340/0 від 30.11.2005 року.
Вказане податкове повідомлення-рішення визнане недійсним.
Постанова суду мотивована обґрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог.
Відповідач, Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція м. Красноармійськ, не погоджуючись з постановою господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про її скасування, так як вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме підпункту 7.2.4 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Красноармійський завод “Промислового обладнання” м. Красноармійськ, проти доводів, викладених у скарзі заперечує, вважає постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою і тому такою, що не підлягає скасуванню.
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи та вислухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Податковим органом була здійснена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю “Ковчег” за період з 01.05.2003 року по 31.12.2004 року.
За наслідками даної перевірки був складений акт від 21.11.2005 року №276/130-23-6-32502626, у висновках якого вказано про порушення позивачем підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, пункту 9.6 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі Закон “Про ПДВ”), внаслідок чого нараховано податку на додану вартість в сумі 75268 грн.
Акт перевірки став підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 30.11.2005 року №0001662340/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 112902 грн., у тому числі: основний платіж –75268 грн., штрафні (фінансові) санкції - 37634,00 грн.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із акту перевірки податковий орган встановив порушення позивачем підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону “Про ПДВ”, а саме до складу податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість у загальній сумі 75267,65 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ “Ковчег”, який не є платником даного податку. На думку контролюючого органу, при таких умовах позивач не вправі був відносити такі витрати до складу податкового кредиту.
Перевіркою було встановлено, що позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ “Ковчег”. Зокрема за угодами №23/05-03 від 23.05.2003 року та №22/09-03 від 22.09.2003 року він отримав від ТОВ “Ковчег” товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 451608,30 грн., у т. ч. ПДВ –75267,65 грн. ТОВ “Ковчег” були видані позивачу податкові накладні, на які є посилання в акті перевірки (стор. 6-7), та за якими товариство у відповідні податкові періоди включило суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
З акту перевірки вбачається, що господарські операції між позивачем і ТОВ “Ковчег” здійснені та відображені позивачем у травні-вересні 2003 року, лютому-березні 2004 року.
У відповідності до частини 1 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону “Про ПДВ” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону “Про ПДВ” визначає, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт, послуг чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт, послуг.
Особи, що підпадають під визначення платників податку згідно зі статтею 2 Закону “Про ПДВ” зобов'язані зареєструватися як платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження, як це передбачено пунктом 9.3 статті 9 цього Закону. Анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ здійснюється лише при настанні законодавчо встановлених випадків, відповідно до пункту 9.6 цієї ж статті. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру, відповідно до пункту 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за №208/4429 (далі Положення).
У пункті 25.1 даного Положення, виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва відбувається у разі подання платником податку заяви або закінчення терміну дії свідоцтва. Випадки виключення з Реєстру безпосередньо податковим органом наведені у пункті 25.2 Положення, згідно якого датою виключення із Реєстру вважається відповідна дата прийняття рішення або події.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 12.04.2005 року у справі №2-1032/05 (арк.31), на яке посилається відповідач, скасований запис (реєстраційна справа №3650) від 20.02.2003 року про реєстрацію ТОВ “Ковчег”, зареєстрованого виконкомом Горлівської міської ради за адресою: м. Горлівка-26, вул. Рудакова, 41/54 за підставами суперечності установчих документів ТОВ “Ковчег” чинному законодавству. Рішення набуло законної сили 14.05.2005 року.
З огляду на це, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що реєстраційний запис ТОВ “Ковчег” скасований лише з 14.05.2005 року, тому ТОВ “Ковчег” в момент видачі податкових накладних, на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит, був зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності, державна реєстрація цього підприємства не була скасована. Доказів виключення з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ “Ковчег” матеріали справи не містять.
Теж саме стосується і статусу ТОВ “Ковчег” як платника податку на додану вартість.
На час здійснення угод і видачі податкових накладних дане підприємство було платником ПДВ, мало відповідне свідоцтво.
Акт від 08.07.2005 року №89/15-213 про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податків на додану вартість ТОВ „Ковчег” №08375576 (арк.32), на який посилається податковий орган, як на доказ того, що це підприємство не було платником ПДВ, постановою господарського суду Донецької області від 13.02.2006 року у справі №28/362а визнаний недійсним. Постанова суду набрала законної сили. Отже, посилання на зазначений акт, як на доказ відсутності у ТОВ “Ковчег” статусу платника ПДВ на час взаємостосунків з позивачем правомірно не прийняті судом до уваги.
Таким чином, на час видачі позивачу податкових накладних, ТОВ “Ковчег” було в реєстрі платників податку на додану вартість і мало статус платника цього податку, тому позивач правомірно, на підставі податкових накладних, включив до складу податкового кредиту у відповідних періодах, витрати по сплаті ПДВ в ціні придбання товарів від ТОВ “Ковчег”.
З огляду на це, суд апеляційної інстанції вважає, що податковий орган не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Беручи до уваги зазначене, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд обґрунтовано виніс постанову, яка відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись статтями 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції м.Красноармійськ на постанову господарського суду Донецької області від 05.05.2006 року у справі №7/351а залишити без задоволення.
Постанову від 05.05.2006 року господарського суду Донецької області у справі №7/351а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини ухвали.
Повний текст ухвали буде надіслано сторонам у справі в 5-ти денний строк з дня її прийняття.
Головуючий:
Судді:
Надруковано 6 примірників:
1 –у справу; 2 –сторонам;
1 –ГС Донецької області;
2 –ДАГС.