ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.09.2007 Справа № 14/290-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Одеської залізниці, м. Одеса,
до дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", м. Херсон,
про стягнення 44086грн.08коп. збору за понаднормативне зберігання вантажів у вагонах у січні 2007 року,
за участю представників
позивача: Ніколащенко С.О.- ю/к юр. сектору, доруч. № 420 від 15.09.05 р.
відповідача: Мітяй М.П., заступник головного диспетчера, дов. № 01-8/1380 від 01.08.07 р.
Позивач у позовній заяві просить відновити пропущений строк позовної давності та стягнути з відповідача 44086грн.08коп. збору за понаднормативне зберігання вантажів у вагонах у січні 2007 року, посилаючись в обґрунтування позовних вимог на положення ст. ст. 46, 137 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 р. № 457, пункти 5 та 8 Правил зберігання вантажів, зареєстроаваних у Міністкрстві юстиції України за № 866/5087 від 24.11.00 р., п. 2.3. Збірника тарифів … /тарифне керівництво № 1, розділ 2/.
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що вказані у позовній заяві вагони, за весь час затримки, знаходились на під'їздній колії відповідача (Порту).
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.09.07 р. до 18.09.07 р.
За згодою представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
в с т а н о в и в :
20.12.2001 р. між сторонами укладено договір про подачу та забирання вагонів.
Як зазначає позивач у позовній заяві, у січні 2007 року на станцію Херсон-Порт Одеської Залізниці прибули вагони на адресу відповідача з вантажем, які простояли в очикуванні вивантаження більше терміну безоплатного зберігання.
Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що в період часу, за який позивачем нараховано збір за понаднормативне зберігання вантажів, зазначені у позовній заяві вагони, після завантаження знаходились не на станції позивача, як вказує останній, а на під’їздній колії відповідача. Вказані обставини підтверджуються накопичувальними картками та актами загальної форми, зокрема: актом загальної форми № 82 від 06-09.01.07 р., актом загальної форми № 98 від 11-12.01.07 р., актом загальної форми № 138 від 16.01.07 р., актом загальної форми № 121 від 14.01.07 р., актом загальної форми № 139 від 13.01.07 р., актом загальної форми № 134 від 16.01.07 р., актом загальної форми № 133 від 16.01.07 р., актом загальної форми № 105 від 19.01.07 р., актом загальної форми № 99 від 04.01.07 р., актом загальної форми № 187 від 22-23.01.07 р., актами загальної форми № 194-198 від 24.01.07 р.
Стаття 11 Цивільного кодексу України як підстави для виникнення цивільних прав і обов'язків передбачає, зокрема, як договори та інші правочини, так і те, що цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.
Стаття 908 Цивільного кодексу України встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Пункт 5 статті 307 Господарського кодексу України також встановлює, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, права і обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.
Пункт 46 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (з наступними змінами і доповненнями) встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Правила зберігання вантажів (розділ 7 Правил перевезень), затверджені на підставі пункту 5 Статуту залізниць України Наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 866/5087 (з наступними змінами і доповненнями), у пункті 5 встановлюють, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Пункт 8 Правил зберігання вантажів встановлює, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці –з моменту затримки.
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво № 1), затверджений Наказом Мінтрансу України від 15.11.1999 № 551 та зареєстрований Міністерством юстиції 01.12.1999 за № 828/4121 (з наступними змінами і доповненнями) в пункті 2 розділу 2 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів, таким чином, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.
Підпункт 2.3 пункту 2 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 також встановлює, що за зберігання у вагонах вантажів, що мають вивантажуватись на місцях загального і незагального користування, але не подані під вивантаження з вини одержувача, збір справляється після закінчення терміну безоплатного зберігання.
Разом з тим, Правила зберігання вантажів та Тарифне керівництво № 1 передбачають сплату збору за понаднормативне зберігання вантажів у вагонах, якщо вагони затримані з вини одержувача.
Як встановлено в ході вирішення спору, зазначені у позовній заяві вагони не прибули на адресу відповідача, а навпаки, були завантажені відповідачем та знаходились на його під’їздній колії, а не на станції позивача.
Таким чином, позивачем не доведено факту понаднормативної затримки вагонів саме на станції, тому збір за понаднормативне зберігання вантажів у вагонах нарахований безпідставно.
За вказаних обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
в и р і ш и в :
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України "08" жовтня 2007 р.