Справа № 2-2900/10  

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 вересня 2010 року                             Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого: судді  Кравченко Н.О.

при секретарі: Апанасової Н.М., Гусєвої К.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні  цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1 до  Приватного акціонерне Товариства «ПРОСТО – страхування», про стягнення заборгованості страхового відшкодування за договором страхування, -

     В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтуванні якого зазначив, що 15.01.2008 року між ним,ОСОБА_1 та ЗАТ «ПРОСТО – страхування» був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу №1365097 серії АТК.

          Так, 15 серпня 2008 року в м. Луганську сталася ДТП, в результаті якої був пошкоджений транспортний засіб «Nissan Primera» - реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно експертного звіту про оцінку автомобіля № 167 від 20.08.2008 року матеріальний збиток, завданий власникові транспортного засобу «Nissan Primera» складає 31002,50 грн.

          19.08.2008 року був складений акт огляду транспортного засобу та підписаний обома сторонами договору та інше.

          Проте, Страховик в свою чергу не виплатив страхового відшкодування.

          На заявлені вимоги Страхувальника щодо виплати страхового відшкодування, Страховик надав ОСОБА_1 листа № 04 – 3132 від 24.09.2008 року, в якому зазначив, що договір страхування вважається припиненим з 15.07.2008 року, у зв’язку з несвоєчасною сплатою страхувальником страхового внеску.

 Але на цей час позивач знаходився в відрядженні та не цей час ніяк не міг у встановлений строк сплатити страховий внесок.

 Тому позивач просить суд стягнути на його користь страхову суму в результаті матеріального збитку у розмірі 31002,50 грн. та витрати на правову юридичну допомогу у розмірі 5000,00 грн.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.  

    Представник відповідача проти позову заперечував, надавши письмові заперечення,  при цьому в обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що між позивачем та відповідачем Луганської філії Закрите акціонерне Товариство «ПРОСТО – страхування» був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу №1365097 серії АТК, за яким було застраховано транспортний засіб «Nissan Primera» - реєстраційний номер НОМЕР_1,  договір страхування вважається припиненим з 15.07.2008 року, у зв’язку з несвоєчасною сплатою страхувальником  чергового страхового внеску, здійсненого позивачем 7 серпня 2010 року.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену у запереченнях, та просив відмовити позивачу у задоволенні позивних вимог, та прийняти рішення яким  зобов’язати позивача повернути кошти раніш стягнуті з відповідача в межах виконавчого провадження.  

    В ході судового розгляду було змінено назву відповідача с ЗАТ « «Просто-страхування» на ПАТ «Просто – страхування, підприємство, що є правонаступником.

     Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, свідка ОСОБА_3, оцінив все в сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

           Згідно з частинами 1, 2 статті 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.  

    Зобов’язання виникають з підстав встановлених статтею 11 цього Кодексу. Положенням пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.  

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком,  згідно  з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі  настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь  якої  укладено  договір  страхування (подати   допомогу, виконати послугу  тощо), а  страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені  строки  та виконувати інші умови договору.

В судовому засіданні встановлено, що 15.01.2008 року між позивачем та ЗАТ «ПРОСТО – страхування» був укладений договір добровільного страхування №1365097 серії АТК транспортного засобу«Nissan Primera» - реєстраційний номер НОМЕР_1 (8-14).

Пунктом 13 Договору передбачено обов’язок сплати страхової премії у розмірі 1087,80 гривень в термін до 15.01.2008 року , 15.04.2008 року,15.07.2008 року, 15.10.2008 року.

          Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхувальник свої зобов’язання по договору належним чином не виконав, оскільки 3-ій внесок по сплаті страхової премії в розмірі 1087 грн. 80 копійок повинен був бути внесений до 15.07.2008 року.

Відповідно до п.2.5.3. Договору страхувальнику надається п’ятнадцятиденний пільговий період для сплати чергового (не першого) внеску, починаючи з дати, зазначеної в Договорі страхування , як дата сплати  чергового (простроченого) внеску (надалі – пільговий період). Страховик несе відповідальність до закінчення пільгового періоду в повному обсязі, за умови сплати простроченого внеску протягом пільгового періоду. Договір страхування вважається достроково припиненим, починаючи з дати зазначеної в Договорі страхування, як дата сплати чергового (простроченого) внеску. Сплачені страхові внески Страхувальнику не повертаються (а.с.10 об.)

Відповідно до п. 2.6.1.3 Договору дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а також у випадку несплати Страхувальником страхової премії або її частини (внеску) у встановлені цим Договором строки (а.с. 10 об.)

          15.08.2008 року в м. Луганську сталася ДТП, в результаті якої був пошкоджений транспортний засіб «Nissan Primera» - реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно експертного звіту про оцінку автомобіля № 167 від 20.08.2008 року матеріальний збиток, завданий власникові транспортного засобу «Nissan Primera» складає 31002,50 грн.

  Відповідно ч. 1 п. 5 ст. 989 ЦК України, страхувальник зобовязан повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

          На виконання вимог п. 2.7.2.2, 2.7.2.4, 2.7.2.5, 2.7.2.6. договору страхування ОСОБА_1 18.08.2008 року письмово повідомив Страховика про настання страхового випадку у встановленій формі на спеціальному бланку страховика, склав заяву на виплату страхового відшкодування (а.с. 17-18).

          19.08.2008 року був складений акт огляду транспортного засобу та підписаний обома сторонами договору та інше (а.с.19-27).

           Страховик в свою чергу правомірно не виплатив страхового відшкодування, яке передбачено умовами п. 2.8 договору.

           Керуючись ст. 988 ЦК України, страховик зобов’язаний: ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

         Згідно ст. 990 УК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката); страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

         На заявлені вимоги Страхувальника щодо виплати страхового відшкодування, Страховик надав ОСОБА_1 листа № 04 – 3132 від 24.09.2008 року, в якому зазначив, що договір страхування вважається припиненим з 15.07.2008 року, у зв’язку з несвоєчасною сплатою страхувальником страхового внеску.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

 Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України.).  

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України.).  

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;  

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.997 ЦК України договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом. Частина 2 ст.997 ЦК України встановлює також, що страхувальник або страховик може відмовитись від договору страхування в інших випадках,   встановлених договором  .

В той же час, ч.3 ст.997 ЦК України встановлює, що страхувальник або страховик може відмовитись від договору страхування, повідомивши сторону про це не пізніше ніж за 30 днів до   припинення договору, якщо інше не встановлено договором.  

Разом з тим, як видно з п.п. 2.6.1.1, 2.6.1.2, 2.6.1.3 Договору, якщо за цим договором черговий страховий платіж на рахунок страховика не надійшов до встановленого строку сплати або надійшов не повністю, то цей Договір припиняє свою дію з дати, що є наступною за днем, який є останнім у період, за який страховий платіж внесено. Будь-якого повідомлення про припинення договору в даному випадку договір не передбачає.

          Суд приходить до висновку, що таке посилання  відповідає дійсним обставинам, виходячи з того, третій страховий платіж, позивачем дійсно був сплачений після встановленого строку – 07.08.2008 року.

Судом не визнається  поважною причина несплати чергового внеску страхової премії, на які посилається позивач, що  з 13.07.2008 року по 06.08.2008 року він знаходився в відрядженні в Івано–Франківській області (а. с. 29), що підтверджується наказом про відрядження за № 16/08 від 10.07.2008 року та посвідчення про відрядження за № 16/08/01 від 10.07.2008 року (а. с. 28). Оскільки, відповідний платіж позивач мав можливість здійснити у будь-якій банківський установі на території України.

Також судом не визнається поважною зазначена позивачем причина несплати чергового платежу, а саме надання дозволу за телефоном працівника Луганської філії ЗАТ «Про100 – страхування»  ОСОБА_3, який в судовому засіданні підтвердив факт щодо надання ним дозволу пізнішої сплати страхової премії, оскільки Договором не передбачено надання будь якою особою з числа працівників страхової компанії строку для здійснення проплати понад пільгового строку, який визначено Договором.

          Відповідно до ст.979, ч.2 ст.989 ЦК України, ч.1 ст.16, ч.2 ст.21 Закону України "Про страхування" встановлюється обов’язок  Страхувальника виконувати умови та обов’язки  які покладені на останнього договором страхування.

   Згідно п.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про страхування" дія договору припиняється та втрачає чинність у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший ( або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред’явлення  такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

          Судом не приймаються доводи позивача, що  такого попередження з боку відповідача не було та про дострокове розірвання договору з 15.07.2008 року, позивач дізнався лише 24.09.2008 року.

           Таким чином, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги не  обґрунтованими такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог відповідача, викладених у запереченнях на позов,   про  зобов’язання позивача повернути  на його користь кошти  у розмірі 31002,50 грн., 5000,00 грн. та 340 гривень, стягнутих раніше в межах виконавчого провадження, за скасованим судовим рішення, то судом не приймаються до уваги зазначені вимоги оскільки вони не відповідають положенням статті 119 ЦПК України.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, судові витрати покласти на позивача.  

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 545, 979, 988, 990, ч. 1 п. 5 ст. 989, ч. 3 ст. 997 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 112, 213-215 ЦПК України,  суд, -

В И Р І Ш И В:

   У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити .            

             Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

             Суддя                                                                                        Н.О. Кравченко.