Справа № 2-64/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

13 вересня 2010  року    Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого -        судді  Самсонової О.А.

при секретарі -       Півень Я.В.,

за участю представника позивача - Заліпи Н.Ю.,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Полтави справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за використаний природний газ, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за використаний природний газ за період з січня 2007 року по 01 серпня 2008 року в сумі 1025 грн. 58 коп. Крім того, за прострочення термінів  оплати спожитого природного газу відповідачу нарахована пеня у розмірі 49 грн. 39 коп., інфляційні збитки  у розмірі 232 грн. 01 коп. та 3% річних – 82 грн. 95 коп. Вказані суми позивач також просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь та відшкодувати судові витрати.

Ухвалою суду від 26.08.2010 року первісний відповідач ОСОБА_3 замінений на його правонаступника – ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пославшись на викладені в позовній заяві обставини.  

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, лише в сумі основного боргу. Але вважає, що сума заборгованості має бути менша, ніж 1025 грн. 58 коп., яку позивач просить стягнути на його користь.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частково з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивачем ОСОБА_3 надавались послуги з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_3 послуги по газопостачанню одержав, однак використаний природний газ в повному обсязі не оплатив.

Правовідносини, що виникли між газопостачальною організацією та споживачем крім нормативних актів регулювались також договором про надання послуг з газопостачання, укладеним сторонами 10 квітня 2006 року, в якому передбачались їх права та обов’язки в правовідносинах (надалі в тексті рішення – Договір).  

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с.18).  Після його смерті спадкоємцем за законом є його син – ОСОБА_2, який у встановленому законом порядку звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (а.с.24).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ОСОБА_2 як спадкоємця ОСОБА_3 перейшов його обов’язок погасити заборгованість перед позивачем.

Розмір заборгованості ОСОБА_3 та його спадкоємця ОСОБА_2 підтверджується розрахунком, наданим позивачем до справи.

Тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача сума у розмірі 1025 грн. 58 коп.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача за прострочення термінів  оплати спожитого природного газу пені у розмірі 49 грн. 39 коп., інфляційних збитків  у розмірі 232 грн. 01 коп. та 3% річних –82 грн. 95 коп., суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» заборонено нарахування по розрахунках з 1 жовтня 1996  року  та  стягнення  з  громадян  України  пені  за несвоєчасне  внесення  квартирної  плати  та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення,  утримання  і  експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).

Відповідно до ст.2 вказаного Закону він діє до прийняття відповідного рішення Верховною Радою України. На даний час вказаний Закон не скасовано, не зупинено, а тому підлягає до застосування.

Вказаний нормативний акт містить пряму заборону нарахування пені.

Посилання позивача на норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» також є помилковим, оскільки цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками  та одержувачами  грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання    грошових    зобов'язань, суб'єктами яких є  підприємства,  установи та організації незалежно від форм власності та господарювання,  а  також  фізичні  особи  - суб'єкти   підприємницької   діяльності.   На правовідносини, суб’єктами яких є фізичні особи, що не здійснюють підприємницької діяльності, дія зазначеного Закону не поширюється.

Тому застосування вказаного нормативного акту до правовідносин з надання житлово-комунальної послуги, такої як постачання природного газу населенню, є безпідставним.

    Також суд звертає увагу на те, що спеціальними нормативними актами у сфері надання населенню послуг з газопостачання – Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 09.12.1999 №2246, з наступними змінами, не передбачено можливості нарахування споживачу боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені, суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості за використаний природний газ в розмірі 1025 грн. 58 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду.

Також з відповідача на користь держави необхідно стягнути 51 грн. державного мита

Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» суму заборгованості за використаний природний газ в розмірі 1025 грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» 30 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, сплачених позивачем при подачі позовної заяви до суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у розмірі 51 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у 10-денний термін з дня його проголошення.

Головуючий                             О.А.Самсонова