Справа № 2-3600/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“12” серпня  2010 року                             м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді         Колесник Л.А.

при секретарі                     Хлебік Я.О.  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду  з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, мотивуючи тим, що з 06 жовтня 2002 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають неповнолітню дочку  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, взаємовідносини з відповідачем не склались оскільки під час шлюбу вони не знайшли спільної мови та не зійшлись характерами, внаслідок чого протягом тривалого часу сімейно-шлюбні відносини між нею та відповідачем припинено, спільного господарства вони не ведуть, вважає, що шлюбні відносини між ними припинено, примирення не можливе, тому просить розірвати шлюб.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з”явились, про день та час судового розгляду справи були повідомлені належним чином, однак, надали суду заяви, де підтримують позов в повному обсязі та просять суд розглянути справу у їх відсутність, та проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідно до вимог частини 4 ст.130 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити у попередньому судовому засіданні судове рішення у разі визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

 Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 06 жовтня 2002  року, від шлюбу мають неповнолітню дочку  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, взаємовідносини з відповідачем не склались оскільки під час шлюбу вони не знайшли спільної мови та не зійшлись характерами, протягом тривалого часу не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, сторони заперечують проти надання судом строку на примирення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї стали не можливими, оскільки тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, тому позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 88, 208,209,212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києві з Державним центром розвитку сім’ї 06 жовтня 2002 року, (актовий запис №1581) -   розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути в бюджет держави з ОСОБА_1 17 (сімнадцять) грн., ОСОБА_2 від сплати звільнити.

Рішення суду  може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 10-ти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається через Дніпровський районний суд міста Києва. Особи, які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

.

С у д д я