Справа № 2-3494/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“26” серпня  2010 року                             м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді         КОЛЕСНИК Л.А.

при секретарі                    ХЛЕБІК Я.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду  з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, мотивуючи тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, у зв’язку з тим, що під час спільного подружнього життя відповідач

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просить суд розірвати шлюб, пояснила, що з 27 серпня 1993 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбу, від шлюбу мають неповнолітнього сина: ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом тривалого часу сімейно-шлюбні відносини між нею та відповідачем припинено, спільного господарства вони не ведуть, причиною припинення сімейно-шлюбних стосунків є ставлення відповідача до сім’ї, позивачка вказує не те, що відповідач часто приходить додому в нетверезому стані і протягом тривалого часу не працює, ухиляється від покладеного на нього обов’язку утримувати свою дитину, та матеріальної допомоги на її утримання взагалі не надає,  вважає, що шлюбні відносини між ними припинено, примирення не можливе.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з’являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, та проти розірвання шлюбу не заперечує.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

 Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується поясненнями позивачки, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 27 серпня 1993 року, від шлюбу мають неповнолітнього сина: ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом тривалого часу сімейно-шлюбні відносини між нею та відповідачем припинено, спільного господарства вони не ведуть, причиною припинення сімейно-шлюбних стосунків є ставлення відповідача до сім’ї, позивачка вказує не те, що відповідач часто приходить додому в нетверезому стані і протягом тривалого часу не працює, ухиляється від покладеного на нього обов’язку утримувати свою дитину, та матеріальної допомоги на її утримання взагалі не надає,  вважає, що шлюбні відносини між ними припинено, примирення не можливе, за склавшихся обставин поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони бажання не мають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї стали не можливим, оскільки тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, тому позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10,58,88, 208,209,212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадського стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 27.08.1993 року  (актовий запис № 1007) -   розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути в бюджет держави з ОСОБА_1 17 (сімнадцять) грн., ОСОБА_2 від сплати звільнити.

Рішення суду  може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 10-ти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається через Дніпровський районний суд міста Києва. Особи, які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

.

С у д д я