ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2007 р. 10:40 год. Справа № АС-05/250-07
вх. № 5482/6-05
Суддя господарського суду Харківської області Ольшанченко В.І.
за участю секретаря судового засідання Єрьоміна О.Ю.
представників сторін :
позивача – пров. спеціаліста Нос Т.І. (довіреність №06-224/1466 від 13.06.07 р.),
відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області матеріали справи
по справі за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів(м. Харків)
до Обласного комунального підприємства теплових мереж (м. Харків)
про стягнення 85096,53 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році, в сумі 85096,53 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у 2006 році відповідач повинен був створити 26 робочих місць для працевлаштування інвалідів, а оскільки у відповідача працювало 17 інвалідів, то таким чином відповідач не виконав встановлений чинним законодавством норматив і повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за 9 незайнятих інвалідами в 2006 році робочих місць у розмірі середньої річної заробітної плати на його підприємстві.
Відповідач проти позову заперечує та просить в позові відмовити. Своє заперечення обґрунтовує тим, що він у 2006 році самостійно працевлаштував трьох інвалідів; на протязі 2006 р. до Комінтернівського районного центру зайнятості підприємством направлялися звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів (форми №3-ПН); ОКПТМ внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.05 р. №2711-IV; підприємство не має прибутку. В підтвердження своїх заперечень відповідач надав копії звітів форми 3-ПН станом на 21.03.06 р., 30.05.06 р., 06.10.06 р., копію виписки №758/888 від 24.11.06 р. про внесення Обласного комунального підприємства теплових мереж до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.05 р. №2711-IV.
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексом адміністративного судочинства України (скорочено - КАС України) до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, справа розглядається в порядку, встановленому КАС України.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ в редакції станом на 23.02.06 р. (надалі – Закон № 875), для підприємств, об’єднань, установ незалежно від форм власності та господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі 4 відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до поданої державної звітності „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів” (форма № 10-ПІ поштова-річна) за 2006 р. відповідач повинен був створити у 2006 р. 26 робочих місць для працевлаштування інвалідів, виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу - 638 осіб.
Згідно статті 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша ніж встановлено нормативом, щорічно сплачують відповідному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Згідно звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік форми № 10-ПІ середньорічна заробітна плата на його підприємстві у 2006 р. становила 9455,17 грн.
Відповідач не надав суду звіт про фінансові результати за 2006 рік.
Згідно списку працюючих інвалідів – штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2006 р. (розділ ІІ) звіту форми № 10-ПІ у відповідача в 2006 році працювало 26 інвалідів, п’ять з яких працювали протягом року, решта - не повний рік, в зв’язку з чим середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали у відповідача в 2006 році, становить 17 осіб.
Позивач надав лист Комінтернівського районного центру зайнятості № 951 від 14.06.07 р., в якому вказується, що відповідач в 2006 році подавав інформацію та звіти форми № 3-ПН про наявність вільних робочих місць та вакантних посад для інвалідів.
Так у звіті форми № 3-Пн станом на 06.10.06 рю відповідач вказав про потребу 146 інвалідів на посаду операторів котельної, але ж підприємства відповідача не було направлено жодного інваліда.
Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що відповідач виконав норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, оскільки відповідачем були вжити заходи щодо повідомлення органів, визначених частиною першою статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, які здійснюють працевлаштування інвалідів, та самостійно працевлаштував 26 інвалідів, три з яких протягом 2006 року.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 18, 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеностіінвалідів в Україні”, статтями 86, 94, 98, 160 - 163 , п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити повністю.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ольшанченко В.І.
Повний текст постанови складений 22.06.07 р.