Справа №2-2187/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

   26 травня 2010р.   Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

   головуючого                                      судді          Мельника О.О.

   при секретарі                                                        Швачко    О.О.

   за участю представника позивачки                    ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Бориспіль Київської області про визнання дій протиправними та покладення зобов”язання,

В С Т А Н О В И В:

     Позивачка звернулась до суду із вищезазначеним позовом, і в судовому засіданні її представник підтримав письмовий текст даної позовної заяви про те, що позивачка є інвалідом ІІ-ї групи в зв”язку із захворюванням, пов”язаним з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС І-ї категорії та перебуває на обліку в Пенсійному фонді України в м.Бориспіль. Відповідно до чинного законодавства, пенсії для інвалідів ІІ-ї групи, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими за 8 встановлених законодавством мінімальних пенсій за віком, а особам, віднесеним до І-ї категорії, інвалідам ІІ-ї групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Крім того, відповідно до п.1 ст.28 ЗУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком  встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір таких виплат збільшується, і перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Розмір пенсії позивачки на даний час не відповідає законодавчо встановленому мінімальному її критерію, чим суттєво порушуються її конституційні права. Однак відповідач незаконно відмовляє позивачці у перерахуванні призначеної пенсії з урахуванням вищевказаних положень чинного законодавства України. Тому, просить визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов”язати відповідача здійснити перерахунок  державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, починаючи з  01.05.10р., з урахуванням вимог ч.1 ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

         Позивачка в судове засідання не з”явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, в своїй письмовій заяві позов підтримує, просить справу слухати у його відсутність, свої інтереси доручає представляти своєму представнику.

        Представник відповідача в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в своїх письмових запереченнях зазначив, що виплата пенсій позивачу проводилась відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцієї та законами України, з дотриманням вимог Постанов КМУ, які регулюють порядок  обчислення та нарахування пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, та внесених змін до них. Зокрема, Постановою КМУ № 654 від 16.07.2008 року, з 01.07.2008 року для інвалідів ІІ-ї групи встановлено мінімальний розмір державної пенсії, що дорівнює 1090 грн. А з 01.01.2008 року Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік” внесені зміни до ч.4 ст.54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно з якими розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою у всіх випадках, не можуть бути нижчими, по 2-й групі інвалідності, 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, обчислювалась, виходячи з встановленої Постановою КМУ розрахункової величини в розмірі 19,91 грн. З 01.01.2008 року відповідно до ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рік” розрахунок додаткової пенсії встановлено у відсотках до прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність. Підвищення розміру пенсій в зв”язку із зростанням прожиткового мінімуму в 2008 році на законодавчому рівні взагалі не встановлений, а додаткові пенсії перераховувались та виплачувались позивачу з урахуванням його збільшення. Крім того, мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, застосовується лише при встановленні розміру пенсій, призначених відповідно до норм ЗУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”. Тому просить відмовити у задоволенні позову.

           Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

            Встановлено, що позивачка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії та інвалідом ІІ-ї групи професійного захворювання, пов”язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків на ЧАЕС. Остання перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Бориспіль Київської області та має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

            З 01 травня 2010 року відповідач неправомірно, здійснював нарахування та виплату позивачці вищезазначених соціальних виплат, виплативши їй такі види пенсій в розмірі, меншому ніж передбачено вищезазначеним Законом, зокрема державну пенсію - в розмірі меншому за 8 прожиткових встановлених законом мінімальних пенсій за віком, а додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю-менш, ніж 75% мінімальної пенсії за віком, а також без урахування збільшення розміру прожиткового мінімуму.

           Нарахування та виплата позивачці призначених пенсій проводилась з дотриманням вимог Постанов КМУ № 654 від 16.07.2008 року, а також №№831,836 від 26.07.1996 року щодо обчислення додаткової пенсії, що не відповідає нормам Конституції та Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

            Вищенаведене підтверджується даними копії посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виданого на ім”я позивачки, відповідно до якого останній має 1-у категорію осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та копії пенсійного посвідчення (а.с.5-6), копії листа з Управління Пенсійного фонду України, яким позивачці відмовлено у перерахунку призначених їй пенсій(а.с.7-9), копії довідки МСЕК (а.с.10), копії довідки з Управління ПФУ в м. Бориспіль про розмір призначених позивачці пенсій, які їй виплачувались.

           Посилання відповідача в своїх письмових запереченнях на встановлення мінімального розміру пенсій для інвалідів 2-ї групі інвалідності, щодо яких визначено зв”язок  з Чорнобильською катастрофою не нижче за 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є необгрунтованим та безпідставним, оскільки дане положення визнано неконституційним Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, а відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, нші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

            Також є безпідставним твердження відповідача про те, що застосування мінімального розміру пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб можливе лише при встановленні пенсії, призначеної на підставі ЗУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, яке суд оцінює критично, оскільки лише вказаний закон визначає розмір мінімальної пенсії за віком, а іншого нормативно-правового акта, який би визначав би такий розмір або встановлював інший, немає.

            Згідно із ст.ст.21,22,24,64 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними і непорушними. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

            Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає, в т.ч. право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

              Згідно із ч.4 ст.8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

              Отже, суд, встановивши невідповідність положень нормативно-правового акту Конституції України застосовує положення Конституції України як норми прямої дії, тим самим повинен при вирішенні спору не застосовувати закон, який не відповідає вимогам Конституції України.

              А тому, слід дійти висновку, що при нарахуванні та виплаті позивачці вказаних пенсій, застосуванню підлягають норми ст.46 КУ та ст.50, ч.4 ст.54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не положення Постанов КМУ, що істотно звужували обсяг конституційних прав позивачки, як соціально захищеної особи.

           Згідно із ст.49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесених до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

           Відповідно до ст.50 та ч.4 ст.54 вищезазначеного Закону в усіх випадках, в т.ч. для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, розміри пенсій не можуть бути нижчими, зокрема по ІІ-й групі інвалідності, 8 мінімальних пенсій за віком, а щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю таких особам призначається в розмірі 75% процентів мінімальної пенсії за віком.

           Згідно із ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

           Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткового пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

           Таким чином, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, державна пенсія позивача не може бути нижчою за 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова, менш ніж встановлене законом процентне співвідношення мінімальної пенсії за віком, а тому дії відповідача по нарахуванню та виплаті вказаних пенсій позивачу за нормами Постанов КМУ за умови, коли розмір нарахованої пенсії не відповідає розмірам встановлених Законом є неправомірними, оскільки встановивши таку невідповідність, відповідач повинен призначити пенсію на рівні, встановленому Законом.

           Тому, враховуючи, що відповідач нараховував та виплачував позивачці, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії та інваліду ІІ-ї групи професійного захворювання, пов”язаного з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС, державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі, меншому ніж передбачено чинним законодавством, без врахування підвищення розміру прожиткового мінімуму, слід визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов”язати відповідача здійснити перерахунок  позивачці належних до сплати сум по таким пенсіям, з урахуванням раніше проведених виплат, та з урахуванням збільшення розміру прожиткового мінімуму, з 01.05.2010р., відповідно до вимог ст.ст.50,54,67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, враховуючи ту обставину, що мінімальний розмір пенсії за віком прямо залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, і перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

           Керуючись  ст.ст. 21,22,24,46,64, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.49,50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09 липня 2003 року, ч.4 ст.8, ст.ст. 10, 11, 60, 62-64, 212-215 ЦПК України,  

ВИРІШИВ:

                  Позов задовольнити.

                Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль Київської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_2  державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до  ч.1 ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-   неправомірними.

                Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль Київської області провести перерахунок ОСОБА_2,  з урахуванням раніше проведених виплат,  з 01.05.2010р., державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з дотриманням вимог ч.1 ст.50, ч.4 ст.54 та ч.3 ст.67 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відповідно до збільшення розміру основної та додаткової пенсії, здійснюючи такий перерахунок на підставі мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, який визначається законом на відповідний період.

                Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київскої області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення з подальшою подачею апеляційної скарги на рішення протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                                                                                             Суддя            О.О.Мельник