Справа  №2-4182/10

   Р І Ш Е Н Н Я

      І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

18 серпня 2010 року Рокитнянський районний суд Київської області  в складі: головуючого судді Корбута В.М., при секретарі Божок Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок і виплату недоотриманої пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом, просить  визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області ( далі-відповідач) щодо відмови у проведенні перерахунку та виплату недоотриманої пенсії протиправними, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії,  в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячну компенсацію за втрату годувальника в  розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. ст. 39, 52  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі-Закон) за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 30.12.2009 року з послідуючим перерахунком і виплатою у  відповідності до змін діючого законодавства.

Свої вимоги позивач  обґрунтовує тим, що він проживає на території радіоекологічного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Крім того,  він втратив годувальника, тобто батька, який помер і смерть останнього пов’язана з Чорнобильською катастрофою. Тому у відповідності до ст.ст. 39, 52  Закону  має право на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткову пенсію у вигляді компенсації за втрату годувальника у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач всупереч зазначеним нормам не проводить відповідне нарахування цих пенсій та не проводить їх перерахунок, а виплачує доплату до пенсії та додаткову пенсію в значно меншому розмірі. Позивач звернувся до відповідача щодо  здійснення перерахунку та виплати додаткової пенсії та доплати до пенсії, однак  йому було відмовлено.  

В судове засідання позивач не з’явився, але звернувся із заявою в якій зазначив, що позов підтримує повністю і просить розглянути справу без його участі.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи не направив  в судове засідання свого представника, натомість надіслав заперечення на позов та клопотання в якому просить розглянути  справу  без участі представника відповідача.

Дослідивши письмові докази по справі  та надавши їм оцінку, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною у якого батько ОСОБА_2 помер і його смерть пов’язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується копією свідоцтва про народження, копією свідоцтва про смерть, копією Чорнобильського посвідчення та довідкою №05 від 20.03.2002 року виданої Київською обласною державною адміністрацією.

Згідно копії паспорта та довідки № 4796 від 20.07.2010 року виданої виконкомом Рокитнянської селищної ради вбачається, що позивач проживає в смт. Рокитне, з 23.04.1998 року по 25.08.2009 року, що віднесено до території радіоекологічного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Із листа та довідки відповідача №5945/Г-01 від 21.07.2010 року  вбачається, що позивач перебуває на обліку  в райуправлінні ПФ з 27.06.2000 року і отримує пенсію по втраті годувальника.

 У відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836, від 03 січня 2002 року № 1,  від 13.07.2004 року № 894, від 28.05.2008 року №530, від 16.07.2008 року №654 та законів про держбюджет на відповідний рік позивач отримував в період з 01.01.2007 року по 30.11.2009 року доплату до пенсію у відповідності до ст. 39 Закону в сумі 5 грн.20 коп. та додаткову пенсію за втрату годувальника згідно ст. 50  Закону, виходячи із розрахункової величини 19 грн.91 коп., а з 01.09.2004 року із розрахункової величини 22 грн.30 коп. З 01.12.2009 року припинено виплати до пенсії в зв’язку з тим, що позивач навчається в Національному університеті харчових технологій і  проживає в м. Києві, що не відноситься до території радіоекологічного забруднення.

Позиція відповідача, яка ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України та законах про Держбюджет на відповідний рік щодо визначення розміру додаткової пенсії за втрату годувальника та доплати до пенсії є невірною, так як вона суперечить вимогам Конституції України, ст.ст. 39, 52 Закону, рішенню Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії за втрату годувальника та доплати до пенсії застосуванню підлягають вимоги  ст. ст. 39, 52 Закону, а не постанови Кабінету Міністрів України.

Зі статей 52  Закону випливає, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлений в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначався мінімальний розмір пенсії за віком.  

Законом України від 19.12.2006 р. №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI вносилися зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема в ст. ст. 39, 52 Законі, які викладалися у новій редакції та змінювали розмір щомісячної додаткової пенсії та доплати до пенсії.

Однак, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення законів України про Держбюджет на відповідний рік, якими було змінено або зупинено положення ст.ст. 39, 52 Закону, визнане таким,  що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень.

Відповідно до ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

Судом встановлено, що відповідач в своїй діяльності не враховує  пріоритетність вимог Конституції України та  Законів України над підзаконними актами, ігнорує вимоги вищевказаних положень Конституції України, ст.39, 52  Закону  та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та  від 22.05.2008 № 10-рп/2008 безпідставно відмовив позивачу у задоволенні його заяви про проведення перерахунку та виплаті  додаткової пенсії за втрату годувальника та доплати до пенсії , що є протиправним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач мав право на перерахунок щомісячної компенсації за втрату годувальника, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії в розмірі  однієї мінімальної заробітної плат з дня винесення Рішень Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року, але зважаючи на строки позовної давності, те що позивач звернувся з позовом 02.08.2010 року, суд   вважає за необхідне задовольнити вимогу про здійснення перерахунку та проведення виплати щомісячної доплати до пенсії та компенсації за втрати годувальника за період 02.08.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 01.12.2009 року.

Враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 8, 19, 22, 113 Конституції України, ст.ст. 39, 52 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, прож. в ІНФОРМАЦІЯ_2, задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити нарахування та провести виплату ОСОБА_1 щомісячну компенсацію за  втрату годувальника у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, з врахуванням виплачених коштів, у відповідності до ст. ст. 39,52  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  за період з 02.08.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 30.11.2009 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь ОСОБА_1 судові витрати  по сплаті ІТЗ у розмірі 37 гривень.

    Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у відповідності до п.18, ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” від 21.01.1993 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                                                                                 В.М. Корбут