Справа № 2-4158/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 вересня  2010  року     Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді  Корбута В.М., при секретарі Божок Н.В., розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про перерахунок та виплату пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом, просить визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області ( далі-відповідач) по відмові у здійсненні перерахунку та виплаті доплати до пенсії та додаткової пенсії, зобов’язати відповідача   здійснити нарахування та виплату  додаткової пенсії та доплати до пенсії  у відповідності до ст.ст. 39,51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі-Закон), за  період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по  час дії закону з урахуванням індексу інфляції.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію за віком. Являється потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, проживає на території, яка віднесена до  зони посиленого радіоекологічного контролю і тому у відповідності до ст. ст. 39, 51 Закону має право на доплату до пенсії  у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та доплату до пенсії у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідач виплачує йому доплату до пенсії та додаткову пенсію в значно менших розмірах. Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення донарахувань доплати до пенсії та додаткової пенсії. Проте його заява була залишена без задоволення.  Вважає дану відмову неправомірною і тому звернувся до суду з позовом.

В судове засідання позивач не з’явився, але звернувся із заявою в якій просить  розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не направив представника  в судове засідання, натомість надіслав клопотання в якому просить розглянути справу у відсутності представника відповідача та заперечення на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

 Судом встановлено, позивач є потерпілим від аварії на ЧАЕС 4-ої категорії, який  зареєстрований і постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджено  копію посвідчення  серії НОМЕР_1 від 10.08.1994 року, копією паспорта та довідкою № 425 від 24.06.2010 року виданої виконкомом  Ольшаницької сільської ради.

Із листа та довідки відповідача № 4147/Л-01 від 23.07.2010 року вбачається, що позивач перебуває на обліку  в райуправлінні ПФ з 01.04.1991 року  і отримує пенсію за  віком. У відповідності до законів про Державний бюджет на відповідний рік та постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, № 1 від 03 січня 2002 року позивачка з 01.01.2007 року і по даний час щомісячно отримує, згідно ст. 39 Закону доплату до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі 5,20 грн., а згідно ст. 51 Закону щомісячно отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 4, в сумі від 3 грн. 10 коп. до 35 грн. 30 коп., виходячи з розрахункової величини 19,91 грн., (в залежності від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

 Дана позиція відповідача, яка ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України та законах про Держбюджет на відповідний рік є невірною тому, що вона суперечить вимогам Конституції України, ст.ст. 39, 51 Закону та рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 № 10-рп/2008.

Відповідно до ч. 2  ст.  19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2  ст.  113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.  Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Конституція України – є нормами прямої дії.  

Стаття 22 Конституції України вказує, що права і свободи людини і громадянина закріплені цією Конституцією не є вичерпними. Конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються  і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту  та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені Законами України конкретні розміри доплат до пенсій, додаткову пенсію, підвищення до пенсії, пільги і компенсацій, які  є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень громадян, тому звужування підзаконним актом змісту та обсягу права наданого Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  є безпідставним.

Крім того,  згідно з Рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005),  який неодноразово розглядає проблеми,  пов'язані з реалізацією права на соціальний захист,  неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень,  і сформулював правову позицію,  згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України,  що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема,  належать громадяни,  яким пенсія призначається за спеціальними законами. У Рішеннях Конституційного Суду України зазначалося,  що пільги,  компенсації,  гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень,  тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення законів України про Держбюджет на відповідний рік, якими було змінено або зупинено положення ст.ст. 39, 51 Закону України   „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визнане таким,  що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень.  

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону, в редакції, яка діє на даний час, передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату .

Відповідно до ч.3 ст.51 Закону в редакції, яка діє на даний час, передбачено,   що особам, віднесеним до категорії 4, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначений розмір мінімального розміру пенсії за віком, який,  за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Судом встановлено, що відповідач ігноруючи вимоги ст. ст. 39, 51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 безпідставно відмовив позивачу у задоволенні його заяви про донарахування та виплаті недоотриманої доплати до пенсії та додаткової пенсії, а тому дана відмова є протиправною.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, положення ст. ст.   39, 51  Закону , рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та строк позовної давності, а саме, те що позивач звернувся з позовом 30.07.2010 року, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу про здійснення перерахунку та проведення виплати недоплаченої доплати  до пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.39,51 Закону за період з 30.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 01.08.2010 року, день постановлення рішення суду.

Крім того, зважаючи на те, що відповідач в своїй діяльності не враховує  пріоритетність законів над підзаконними актами та ігнорує рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007 та № 10 рп/2008 від 22.05.2005 року, чим самим на протязі тривалого часу грубо порушує права позивачки на своєчасне отримання пенсії в повному розмірі, суд вважає за необхідне  зобов'язати відповідача  керуватися та виконувати положення ст.ст. 39, 51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо нарахування та виплати позивачу в подальшому щомісячну доплату до пенсії та додаткову пенсію у розмірах визначених вищевказаними нормами матеріального права, а саме з 02.09.2010 року і до того часу поки дані норми  Закону будуть чинними.

Згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати в розмірі 37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 8, 19, 22, 113 Конституції України, ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, прож. АДРЕСА_1, Рокитнянського району, задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_1    у здійсненні перерахунків та виплати  доплати до пенсії та додаткової пенсії в повному обсязі-протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоотриману доплату до пенсії, відповідно до ст.39  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , з врахуванням виплачених коштів,   виходячи з розміру  однієї мінімальної заробітної плати та недоотриману  додаткову пенсію,  відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з врахуванням виплачених коштів, виходячи з розміру  15 % від мінімальної пенсії за віком, враховуючи  розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, за період з  30.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 01.09.2010 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області  здійснювати нарахування та проводити виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячну додаткову пенсію у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком,  виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  з 02.09.2010 року і до того часу поки дані норми Закону будуть чинними, а саме:  не зміненими, не доповненими або скасованими.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь ОСОБА_1   судові витрати  понесені по сплаті ІТЗ в сумі 37 гривень.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

Звільнити ОСОБА_1   від сплати судового збору у відповідності до п.18, ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” від 21.01.1993 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 Суддя                                                                                                                                                                                       В.М.Корбут