Судове рішення #10971026

У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

21 вересня 2010 року                                                                                                      м. Ужгород

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

                                                          в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.

                                                             суддів : Фазикош Г.В., Власова С.О.

                                                при  секретарі : Майор Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ “Державний Ощадний банк України” в особі філії Хустське відділення № 7290 на рішення Виноградівського районного суду від 16 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ “Державний Ощадний банк України” в особі філії Хустське відділення № 7290 і відділу ДВС Хустського районного управління юстиції, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на транспортний засіб та звільнення його з-під арешту, -

 

в с т а н о в и л а :

 

Рішенням Виноградівського районного суду від 16 квітня 2010 року позов задоволено повністю.

У поданій до апеляційного суду апеляційній скарзі ВАТ “Державний Ощадний банк України” в особі філії Хустське відділення № 7290 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

 

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта в особі ОСОБА_5 підтримала вимоги апеляційної скарги та просила задовольнити її з підстав наведених в ній.

Позивач ОСОБА_1 та його представник в особі ОСОБА_6 заперечили вимоги апеляційної скарги й просили її відхилити як безпідставну.

Представник ДВС Хустського районного управління юстиції в особі Фалікеєвича А. підтримав доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами 03.062006 року укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки Fiat Dukato, 1999 року випуску, державний номер НОМЕР_1 у відповідності до якого, ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 обумовлену суму грошових коштів, а останній передав автомобіль.  

   

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області визнала за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.

Виходячи з положень ч.3 ст.10 ЦПК України – кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводом апеляційної скарги є те, що між сторонами відсутній договір купівлі-продажу в письмовій формі, а тому немає правових підстав для припинення права власності на автомобіль у ОСОБА_2 і набуття такого права ОСОБА_1.

 

Проте такі доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Виходячи з положень частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Також правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Та ч.1 ст.639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені договором.

А ст.657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Аналізуючи дані норми можна зробити висновок, що за формою договір купівлі-продажу транспортного засобу не являється таким, що обов’язково повинен бути укладеним у письмовій формі і нотаріально посвідчений.

На підтвердження того, що договір купівлі-продажу транспортного засобу є укладеним свідчить те, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Так, зокрема в розписці від 03.06.2006 року зазначено, що ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 свій автомобіль, а останній за це йому сплатив кошти в сумі п?ять тисяч доларів США, що відповідає вимогам ст.655 ЦК України /а.с. 8/. В доповнення до цього, ОСОБА_2 видав ОСОБА_1 довіреність від 03.06.2006 року з усіма правами на користування та розпорядження даним автомобілем /а.с. 7 /. На підставі прав передбачених довіреністю ОСОБА_1 зареєстрував транспортний засіб на себе по місцю свого проживання / а.с. 9 /.

Відсутність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_1 не спростовує того факту, що між сторонами відбулась угода з приводу купівлі-продажу транспортного засобу.

На вимогу ст.392 ЦК України ОСОБА_1 як власник транспортного засобу й звернувся з позовом про визнання його права власності так-як це право не визнається апелянтом.

Слід також зазначити, що договір купівлі-продажу транспортного засобу від 03.06.2006 року був задовго укладений ніж кредитний договір від 31.03.2008 року між ОСОБА_2 та апелянтом /а.с. 24-25/. Дана обставина, також підтверджує те, що укладення договору купівлі-продажу було спрямоване на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків між сторонами.

За цих обставин, накладення арешту на згаданий автомобіль у відповідності до постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2009 року є неправомірним. Відповідно до вимог ст.59 ЗУ “Про виконавче провадження” даний транспортний засіб підлягає звільненню з-під арешту.

Зважуючи на встановлене, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :

у  х  в  а  л  и  л  а :  

апеляційну скаргу ВАТ “Державний Ощадний банк України” в особі філії Хустське відділення № 7290 – відхилити.  

Рішення Виноградівського районного суду від 16 квітня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили .

 

Головуючий  : ______________________                 Судді :  ______________________                                                                             ______________________  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація