Справа №2-7412/10                                                                                         

Р І Ш Е Н Н Я   

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ       

09 вересня 2010 року  Бердянський міськрайонний  суд Запорізької області в складі:  

                                              головуючого  – судді      Пустовіт З.П.  

                                              при секретарі -  Гоноболіній О.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бердянському районі про  поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання протиправним рішення про відмову у доплаті до пенсії відповідно до ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, -  

В С Т А Н О В И В:  

       Позивач звернулася до суду з позовом до управління ПФУ в Бердянському районі, в якому просила  визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку та підвищення їй пенсії на суму, що дорівнює 30% мінімальної пенсії за віком за період з січня 2006 року по 1 січня 2008 року  та на 20% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 року по день винесення рішення.,  зобов’язати управління ПФУ в Бердянському районі нарахувати та виплатити на її користь недоплачену надбавку до пенсії  з 01.01.2006 року  по день винесення рішення  та зобов’язати відповідача в подальшому підвищувати пенсію згідно ст..6 Закону України „Про соціальний статус дітей війни” на 30% мінімальної пенсії за віком та здійснити відповідний перерахунок із дня винесення рішення суду. В обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), який набрав чинності  з 01.01.2006 року,  має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   У 2008 році їй було виплачено підвищення до пенсії як дитині війни в обмеженому розмірі: з січня – 47,00 грн., з квітня – 48,10 грн., з липня -49,80 грн. Недоплата відповідачем належного підвищення до пенсії згідно ст..6 Закону „Про соціальний захист дітей війни” є протиправною і такою, що суперечить Конституції України, що спонукало її звернутися до суду.

    В судове засідання  позивач не з’явилася, до суду надала заяву про розгляд справи за її  відсутності.

Представник відповідача  в судове засідання не з’явився, в своїй заяві просить справу розглянути без нього, в своїх запереченнях проти позову зазначив, що дія статті 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 року була зупинена Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”.  Також дія цієї  норми була зупинена на 2007 рік Законом України  „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. У 2008 році здійснювалася виплата надбавки згідно із Законом України Про Державний бюджет на 2008 рік  в розмірі 10%, а з 22.05.2008 року позивачу виплачується підвищення до пенсії відповідно до постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. Пенсійний Фонд протягом 2006-2007 років не мав   підстав для призначення та виплати вказаного підвищення пенсій, оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Положення „Про Пенсійний Фонд України” передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, отже, відповідач не мав використовувати кошти Фонду не за цільовим призначенням. Крім того, має місце невизначеність розміру пенсії,  з якої слід розраховувати підвищення, оскільки згідно зі статтею 28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначений цим законом мінімальний розмір пенсії  застосовується тільки для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону. Також законом не визначено механізм розрахунку підвищення пенсії, не визначається яким органом, за який рахунок та з яких джерел має виплачуватися пенсія, в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсії. Також позивач пропустив  строк звернення до  суду і не навів підстав для його поновлення. Відповідач також заперечує проти відновлення пропущеного строку звернення суду і просить в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.  

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які  є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.  

ОСОБА_1  народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена  до категорії дітей війни, що підтверджується копіями паспорту, пенсійного посвідчення. 

Відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   Водночас ст. 7  цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.  

Статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» (3235-15) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6- протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням   з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.   Протягом 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».       Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом,  на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року.   Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.   Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених  законів, що визнані неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»  від 19.12.2006р. (у редакції Закону України від 15.03.2007р. № 749-У, який набрав чинності 28.03.2007р.) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність, затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року – 380 грн., з 1 квітня 2007 року – 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року – 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» складає з 9 липня 2007 року – 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року – 124 грн. 53 коп.  

Таким чином,  суд  вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з 11 серпня 2007 року (ухвалення рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та в межах трирічного строку позовної давності) по 31 грудня 2007 року, в частині нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за 2007 рік.    

Разом з тим, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня  2007 року були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».  

Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної Війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

Відповідно  до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті, що існувала до 1 січня 2008 року, втратила чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України  № 10-рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.  Передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.  

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня – 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.  

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії  з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Згідно статті 58 Закону України «Про державний бюджет  України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України на 2008 рік було затверджено прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2008 року – 470 грн., з 1 квітня 2008 року – 481 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 1 жовтня 2008 року – 498 грн.  

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.  

Також судом не може бути прийнято до уваги та враховано як підставу не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії посилання відповідача на ту обставину, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».   На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.  

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях  загальнодержавної сфери розповсюдження.  

Статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.   Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідна її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.  

Таким чином, за період з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року, за який заявлено позовні вимоги, положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року.  

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року підлягають задоволенню повністю.  

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» не вносилися зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», даний закон продовжує діяти в редакції від 22.05.2008 року, а тому ст. 6 цього Закону, яка передбачає виплату підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно  була чинною з 01.01.2010 року до часу звернення позивача до суду, тому її вимоги  є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню по день винесення рішення суду.  

Позовні вимоги у частині стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни у майбутньому є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно частини 1 статті 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.    

Крім того, відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожний громадянин має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,  у   зв’язку з чим захисту підлягають тільки порушенні права, а не ті які можуть бути порушені у майбутньому, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.  У зв’язку з цим суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.  

     Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.5-7 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України  «Про державний бюджет України на 2006 рік, ст. ст. 62,71 Закону України  «Про державний бюджет України на 2007 рік», п. 41 розділу ІІ Закону України  «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,ст. 71 Закону України  «Про державний бюджет України на 2009 рік”,  Законом України  «Про державний бюджет України на 2010 рік,  Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп2007, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -  

ВИРІШИВ:   

    Позов ОСОБА_1   задовольнити частково.  

Визнати протиправною   бездіяльність   Управління   Пенсійного   фонду   України   в .Бердянському районі Запорізької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у періоди  з 11.08.2007р. по 31.12.2007р.,  з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.,  з 01.01.2010р. по 09.09.2010р. підвищення до пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни, розрахованої з  урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Бердянському районі Запорізької області  здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 за періоди  з 11.08.2007р. по 31.12.2007р., у період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., у період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., у період з 01.01.2010р. по 09.09.2010р. суми пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 р., розрахованої з  урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період серпня-грудня 2007 року, травня-грудня 2008 року, січня-грудня 2009 року, січня-вересня 2010 року  з урахуванням фактично здійснених виплат.  

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.  

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до  протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

          Суддя Бердянського   

             міськрайонного суду                                                                З.П.Пустовіт