Справа №2-7340/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2010 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого – судді Пустовіт З.П.
при секретарі - Гоноболіній О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в м.Бердянську, про зобов’язання щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії дітям війни, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом до управління ПФУ в м.Бердянську, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку та підвищення їй пенсії на суму, що дорівнює 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 01.01.2008 року та на 2-% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 року по день винесення рішення; зобов’язати управління ПФУ в м.Бердянську нарахувати на її користь недоплачену надбавку до пенсії за вказаний вище період та зобов’язати відповідача в подальшому підвищити пенсію згідно ст..6 Закону України „Про соціальний статус дітей війни” на 30% мінімальної пенсії за віком та здійснити відповідний перерахунок з дня винесення судом рішення. В обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2008 році їй було виплачено підвищення до пенсії як дитині війни в обмеженому розмірі: з січня – 47,00 грн., з квітня – 48,10 грн., з липня -49,80 грн. Недоплата відповідачем належного підвищення до пенсії згідно ст..6 Закону „Про соціальний захист дітей війни” є протиправною і такою, що суперечить Конституції України, що спонукало її звернутися до суду.
В судове засідання позивач не з’явилася, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у м. Бердянську Запорізької області в судове засідання не з’явився, в своїй заяві просить справу розглянути без нього, в своїх запереченнях проти позову зазначив, що дія статті 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 року була зупинена Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Також дія цієї норми була зупинена на 2007 рік Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. У 2008 році здійснювалася виплата надбавки згідно із Законом України Про Державний бюджет на 2008 рік в розмірі 10%, а з 22.05.2008 року позивачу виплачується підвищення до пенсії відповідно до постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. Пенсійний Фонд протягом 2006-2007 років не мав підстав для призначення та виплати вказаного підвищення пенсій, оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Положення „Про Пенсійний Фонд України” передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, отже, відповідач не мав використовувати кошти Фонду не за цільовим призначенням. Крім того, має місце невизначеність розміру пенсії, з якої слід розраховувати підвищення, оскільки згідно зі статтею 28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначений цим законом мінімальний розмір пенсії застосовується тільки для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону. Також законом не визначено механізм розрахунку підвищення пенсії, не визначається яким органом, за який рахунок та з яких джерел має виплачуватися пенсія, в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсії. Також позивач пропустив строк звернення до суду і не навів підстав для його поновлення. Відповідач також заперечує проти відновлення пропущеного строку звернення суду і просить в позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, що підтверджується копією паспорту, пенсійного посвідчення.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Судом встановлено, що позивач вже зверталася до суду з позовом до управління ПФУ в м.Бердянську в порядку адміністративного судочинства та просила зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 2006 року по грудень 2009 року. Постановою Бердянського міськрайонного суду від 16.03.2009 року її позов задоволено частково: в поновленні строку на звернення до суду відмовлено, зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 11 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, що підтверджується копією постанови суду.
Проте позивач знову звертається до суду з тими самими вимогами, які є безпідставними, а також за 2010 рік та нарахування підвищення до пенсії в майбутньому.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня – 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.
Таким чином, згідно наданих довідок підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправною бездіяльністі відповідача щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст..6 Закону, оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» не вносилися зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», даний закон продовжує діяти в редакції від 22.05.2008 року, а тому ст. 6 цього Закону, яка передбачає виплату підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно була чинною з 01.01.2010 року до часу звернення позивача до суду.
Судом не може бути прийнято до уваги та враховано як підставу не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії посилання відповідача на ту обставину, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Однак позовні вимоги у частині стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни у майбутньому є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно частини 1 статті 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Крім того, відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожний громадянин має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, у зв’язку з чим захисту підлягають тільки порушенні права, а не ті які можуть бути порушені у майбутньому, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин. У зв’язку з цим суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково за період з 01.01.2010 року по 07.09.2010 року.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.5-7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік, ст. ст. 62,71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік”, Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп2007, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м.Бердянську Запорізької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 01.01.2010р. по 07.09.2010р. підвищення до пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни, розрахованої з урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 за період з 01.01.2010р. по 07.09.2010р. суми пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 р., розрахованої з урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період січня - вересня 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Бердянського
міськрайонного суду З.П.Пустовіт