У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів - Василевича В.С., Демянчук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Приходько Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 12 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Ерсте-Банк” про визнання кредитного договору недійсним та за зустрічним позовом Публічного Акціонерного Товариства “Ерсте-Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 12 квітня 2010 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до Відкритого акціонерного товариства “Ерсте-Банк” про визнання кредитного договору недійсним.
Зустрічний позов Публічного Акціонерного Товариства “Ерсте-Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства “Ерсте-Банк” заборгованість за кредитним договором від 31 березня 2008 року № 014/10615/2/12423 в розмірі 4570,16 доларів США, що згідно курсу Національного Банку України становить 36469,87 грн..
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства “Ерсте-Банк” неустойку за кредитним договором від 31 березня 2008 року № 014/10615/2/12423 в розмірі 9778,27 доларів США що згідно курсу Національного Банку України становить 78030,59 грн..
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вказуючи, що дане рішення є незаконним. Свої доводи мотивував тим, що суд не взяв до уваги, що спір між ним та Банком фактично виник не з надання кредиту в іноземній валюті, а з того, що розрахунки за спірним кредитним договором визначені і проводилися обидвома сторонами в іноземній валюті.
Судом не враховано, що єдиним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. У Банку відсутня відповідна ліцензія на здійснення валютних операцій.
Просить скасувати дане судове рішення про відмову в задоволенні його позову до ПАТ “Ерсте Банк” про визнання недійсним кредитного договору та ухвалити нове рішення про задоволення його позову та визнати недійсним спірний кредитний договір. В решті рішення суду не оскаржує.
ОСОБА_2 також оскаржила рішення суду. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд розглянув справу у її відсутність. Про час та місце розгляду справи її не повідомлялося.
Просить скасувати оскаржуване судове рішення, справу направити на новий розгляд у іншому складі суду.
Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог про визнання кредитного договору недійсним та про задоволення зустрічного позову про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем ОСОБА_1 не було доведено заявлених позовних вимог.
Починаючи з 15 грудня 2008 року ОСОБА_1 не виконує умов кредитного договору в частині своєчасного та повного погашення основної суми кредиту та відсотків за його користування.
З таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погоджується.
З матеріалів справи вбачається, що 31 березня 2008 року між Публічним Акціонерним Товариством “Ерсте-Банк” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/10615/2/12423 про надання останньому кредиту в сумі 78409 доларів США зі строком користування кредитними коштами до 20 березня 2025 року із сплатою 12 відсотків річних (а.с. 6-11).
Однак, ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов”язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 05 березня 2010 року виникла заборгованість перед Банком по тілу кредиту у сумі 74 565,40 дол. США (а.с. 15-17).
31 березня 2008 року між Публічним Акціонерним Товариством “Ерсте-Банк”, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 014/10615/2/12423/2, згідно якого поручитель ОСОБА_2 зобов”язалася перед ПАТ “Ерсте-Банк”, як кредитором, у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником ОСОБА_1 зазначеного вище кредитного договору (а.с. 34-37).
Пунктом 1.2 даного договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником обов”язків за кредитним договором та всіх додаткових угод, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до правил ст. 541 ЦК України солідарний обов”язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов”язання.
Згідно з ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов”язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, місцевий суд на законних підставах поклав на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарну відповідальність по виконанню кредитного договору.
Розмір заборгованості не оспорюється.
ОСОБА_1 рішення суду в частині стягнення з нього суми боргу не оскаржує.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо розгляду судом справи у її відсутність, неповідомлення її про час та місце розгляду справи спростовуються матеріалами справи.
Встановлено, що ОСОБА_2 використала надане їй законом право (ст. 38 ЦПК України) брати участь у цивільній справі через представника, яким була ОСОБА_3, що підтверджується довіреністю від 10 березня 2010 року (а.с. 55), журналом судового засідання (а.с. 58-60).
У ПАТ “Ерсте-Банк” є всі необхідні документи для здійснення валютних операцій (а.с. 52-54, 57).
Викладені в апеляційних скаргах мотиви і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 12 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно. Вона може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий-суддя С.С. Шимків
Судді : В. С. Василевич
С.В. Демянчук