Справа № 2-5348/2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
26 серпня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Барашков В. В.
секретаря: Уєвич Р.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про перерахунок пенсії,-
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про перерахунок пенсії.
В судове засідання позивачка не з”явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у зв”язку із похилим віком та станом здоров”я.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоч про час і місце судового розгляду повідомлений у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можна провести заочний розгляд справи.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до змісту ст.ст. 10,11,58-60 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Позивачка є пенсіонером та відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитина війни», тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 р. було зупинено статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону).
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено. Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. У відповідності з вимогами ч.2 ст.152 Конституції України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Згідно п.41 розд.П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказані положення визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року. Не зважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України в період з 22.05.2008р. до 31.12.2008 р. нараховував та виплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Що стосується вимоги позивачки за 2009 рік, то незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст. 6 ?ро соціальний захист дітей війни” у попередній редакції, і її чинність станом на 2009 рік, відповідач неправомірно провів виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2005 в розмірі 49,80 грн.
З урахуванням встановленого ст.54 Закону України ?ро державний бюджет на 2009 рік” розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що дорівнює розміру, який діяв у грудні 2008 р. (498 грн.), з 01.11.2009 р. встановлений в розмірі 573 грн., відповідач недоплатив позивачу за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року - 1225 грн. 20 коп. підвищення до пенсії, виходячи з розрахунку: за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року позивач мав отримати 1494 грн. (498х10х 30%), з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року — 343 грн. 80 коп. (573х2х30%), всього 1837 грн. 80 коп. (1494 + 343,80) підвищення до пенсії, а фактично отримав 612 грн. 60 коп.(49,80х10; 57,3х2).
Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” не передбачено зупинення виплати надбавок до пенсії передбачених особам, що мають статус “дитина війни” відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. А тому суд виходить з того, що в такому випадку надбавки повинні нараховуватись та виплачуватись відповідно до вимог вказаного вище Закону і та чи інша постанова Кабінету Міністрів України не може змінити порядку та розмірів нарахування та виплати таких надбавок до пенсії передбачених зазначеним вище Законом.
Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ст. ст. 10,11,58-60 ЦПК України, керуючись,ст. ст. 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-232 ЦПК України, суд,–
вирішив:
Позов ОСОБА_1 — задоволити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на користь ОСОБА_1, недоплачену суму підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 1225 грн. 20 коп.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі кошти в сумі 171 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Барашков В. В.