Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
10 вересня 2010 р. № 2-а- 3830/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого – судді Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,
за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідачів - Сумцової Н.В., Кононенко С.І., Москова М.В., Ібрагімова Ф.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова, Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова, Житлової комісії Харківського гарнізону, Начальника Харківського гарнізону, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Начальника Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова, Начальника Житлової комісії Харківського гарнізону, Начальника Харківського гарнізону про визнання протиправною бездіяльності відповідачів по забезпеченню сім’ї судді ОСОБА_1. відповідно до частин 7, 8 ст. 44 Закону України «Про статус суддів»благоустроєним житлом; зобов’язання начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова прийняти рішення про виділення військовому суду Харківського гарнізону окремої квартири для забезпечення сім’ї судді ОСОБА_1.; зобов’язання голови житлової комісії Харківського гарнізону погодити встановленим чином рішення про виділення військовому суду Харківського гарнізону окремої квартири для забезпечення сім’ї судді ОСОБА_1.; зобов’язання начальника Харківського гарнізону затвердити рішення про виділення сім’ї ОСОБА_1 окремої квартири.
Ухвалами суду від 05.07.2010 року та від 10.09.10 року було замінено неналежного відповідача - Начальника Житлової комісії Харківського гарнізону на належного - Житлову комісію Харківського гарнізону, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, залучено до участі у справі в якості відповідача - Квартино - експлуатаційний відділ м. Харкова.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що незважаючи на перебування на квартирному обліку з 25.12.2006 року, КЕВ м. Харкова разом із гарнізонною житловою комісією не виділили квартири Військовому місцевому суду Харківського гарнізону для забезпечення позивача благоустроєним житлом, чим порушили його права, як судді, передбачені ч. 7 ст. 44 Закону України «Про статус суддів»та ст. 47,48 Конституції України.
Позивач - ОСОБА_1, який одночасно є законним представником свого неповнолітнього сина ОСОБА_9, який є третьою особою по справі, в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представники відповідачів - Начальника Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова, Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова Сумцова Н.В., Кононенко С.І. - в судове засідання з’явилися, просили відмовити в задоволені позову, з підстав, що зазначені в запереченнях до адміністративного позову.
Представник відповідача - Житлової комісії Харківського гарнізону Москов М.В. –в судове засідання з’явився, підтримав раніше надані письмові заперечення, зазначивши, що рішення на погодження Житлової комісії Харківського гарнізону щодо забезпечення позивача квартирою не надходили, а тому Житлова комісія Харківського гарнізону не порушувала прав ОСОБА_1
Представник відповідача - Начальника Харківського гарнізону Ібрагімов Ф.Б. - в судове засідання з’явився, проти позову заперечував, посилаючись на те, що вимога до Начальника Харківського гарнізону є передчасною, тому що від Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова рішення щодо забезпечення позивача житловим приміщенням для постійного проживання не надходило на погодження, зазначивши, що у випадку надходження такого рішення, воно буде погоджено у встановленому порядку.
Треті особи - ОСОБА_7, ОСОБА_8 - в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заперечень та клопотань не надали.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України від 20.11.2006 року № 981/2006 переведено з посади судді Військового місцевого суду Чернігівського гарнізону на посаду судді Військового місцевого суду Харківського гарнізону. (а.с. 6)
Позивач з сім’єю складом 4 особи в м. Харкові житла у власності не має, зареєстрований та проживає у гуртожитку, що підтверджується матеріалами справи. (а.с. 29, 45, 51, 57)
Рішенням житлової комісії військового місцевого суду Харківського гарнізону від 01.02.2007 року сім’ю судді Військового місцевого суду Харківського гарнізону майора ОСОБА_1, до якої входять дружина - ОСОБА_7, донька - ОСОБА_8 та син - ОСОБА_9 зараховано на квартирний облік, як потребуючу поліпшення житлових умов (сім’я проживає в гуртожитку) з наданням житлового приміщення з додатковою площею, позачергово та в шестимісячний термін з 25.12.2006 року. (а.с 5)
Редакцією ч. 7 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», що діяла на момент прийняття зазначеного рішення про зарахування на квартирний облік, було передбачено, що не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку Кабінетом Міністрів України, а суддя іншого суду –відповідними місцевими органами державної виконавчої влади за місцезнаходженням суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», що діяв в редакції станом на день звернення позивача до суду, встановлено, що не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду, апеляційного та місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду.
Згідно абз. 2 п. 2, п. 4 Порядку забезпечення суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 року № 707, судді військових судів забезпечуються житлом за рахунок Міноборони згідно з порядком забезпечення житлом військовослужбовців. Взяття, перебування та зняття з обліку судді здійснюється виконавчими комітетами рад за місцем роботи відповідно до житлового законодавства, а судді військового суду згідно з порядком забезпечення житлом військовослужбовців.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 Інструкції про організацію забезпечення та надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 року № 577 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2006 р. за № 1171/13045, встановлено, що військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах відповідно до чинного законодавства. Військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні житлової комісії військової частини зазначаються дата зарахування на облік, склад сім’ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, у першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік –підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Таким чином, судом встановлено, що відносно позивача у визначеному законодавством порядку уповноваженим органом –Житловою комісією Військового суду Харківського гарнізону - було прийнято рішення про зарахування на квартирний облік.
Згідно зі статтею 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантуються Конституцією і законами України.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частини 1, 2 ст. 126 Конституції України та частини 2 ст. 13 Закону України «Про статус суддів»від 01.12.2004 р. № 19-рп/2004 встановлено, що незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону. Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх професійних інтересів; особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності; забезпеченням державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей; гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту; забороною суддям належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, займатися за сумісництвом певними видами діяльності; притягненням до юридичної відповідальності винних осіб за неповагу до суддів і суду; суддівським самоврядуванням.
Пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100, розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 передбачено, що однією з основних гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне, побутове та соціальне забезпечення, а його зменшення є фактичним зниженням рівня незалежності суддів, що суперечить статті 126 Конституції України.
Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про статус суддів»незалежність суддів забезпечується матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу.
Тобто, з метою забезпечення принципів самостійності судів, незалежності суддів та в цілому незалежного та неупередженого правосуддя судді повинні мати передбачений законодавством належний рівень матеріального та соціального забезпечення, яке включає, зокрема, право на отримання житла в позачерговому порядку у стислі терміни.
Як вбачається з довідки КЕВ м. Харкова від 10.09.2010 року № 3960, підполковник юстиції ОСОБА_1 значиться на обліку в Харківському гарнізоні в загальній черзі з 01.02.2007 р. за № 1675, в позачерговій –з 01.02.2007 р. за №581. (а.с. 92)
Пунктом 4.5 Інструкції про організацію забезпечення та надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень передбачено, що військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання за рішенням квартино-експлуатаційного органу, погодженим з гарнізонною житловою комісією, житловою комісією військової частини.
Таким чином, прийняття рішення про забезпечення військовослужбовця, яким є позивач як суддя військового суду, належить до компетенції Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, підтверджено поясненнями представників відповідача, питання про забезпечення судді ОСОБА_1. житлом для постійного проживання не розглядалося КЕВ м. Харкова протягом 6-місячного терміну перебування позивача на квартирному обліку, як такого, що потребує поліпшення житлових умов в позачерговому порядку.
Посилання представників відповідачів –КЕВ м. Харкова, начальника КЕВ м. Харкова - в обґрунтування заперечень проти позову на непогодження рішення про постановку на квартирний облік позивача виконкомом Київської районної ради м. Харкова не приймається судом до уваги, оскільки позивач знаходився на черзі на отримання житла в позачерговому порядку. Отже, у відповідача не було підстав для нерозгляду питання про забезпечення сім’ї позивача квартирою для постійного проживання в межах строку, визначеного ч. 7 ст. 44 Закону України «Про статус суддів».
Позивач при зверненні до суду просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів по забезпеченню сім’ї судді ОСОБА_1. відповідно до частин 7, 8 ст. 44 Закону України «Про статус суддів»благоустроєним житлом; зобов’язати начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова прийняти рішення про виділення військовому суду Харківського гарнізону окремої квартири для забезпечення сім’ї судді ОСОБА_1.; зобов’язати голову Житлової комісії Харківського гарнізону погодити встановленим чином рішення про виділення військовому суду Харківського гарнізону окремої квартири для забезпечення сім’ї судді ОСОБА_1.; зобов’язати начальника Харківського гарнізону затвердити рішення про виділення сім’ї ОСОБА_1 окремої квартири.
В ході судового розгляду встановлено, що питання про виділення окремої квартири позивачу не розглядалося та будь-якого рішення з цього питання КЕВ м. Харкова не приймалося, до житлової комісії Харківського гарнізону та начальника Харківського гарнізону на погодження та затвердження не направлялося. З огляду на це, не вбачається порушення прав позивача Житловою комісією Харківського гарнізону та начальником Харківського гарнізону.
Таким чином, вимоги про визнання протиправною бездіяльності Житлової комісії Харківського гарнізону та начальника Харківського гарнізону, не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов’язання відповідачів вчинити певні дії, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач просить суд зобов’язати позивачів вчинити ті дії, які віднесені до їх компетенції діючим законодавством.
Однак, кожний державний орган, суб’єкт владних повноважень діє самостійно в межах визначеної йому компетенції, не має права передавати (делегувати) свої повноваження, крім визначених законом випадків. Суд не може перебирати на себе повноваження інших суб’єктів владних повноважень та зобов’язувати їх приймати рішення, які входять до їх компетенції.
На підставі викладеного, позовні вимоги про зобов’язання начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова прийняти рішення про виділення військовому суду Харківського гарнізону окремої квартири для забезпечення сім’ї судді ОСОБА_1.; зобов’язання Житлової комісії Харківського гарнізону погодити встановленим чином рішення про виділення військовому суду Харківського гарнізону окремої квартири для забезпечення сім’ї судді ОСОБА_1.; зобов’язання начальника Харківського гарнізону затвердити рішення про виділення сім’ї ОСОБА_1 окремої квартири не підлягають задоволенню.
При цьому, оскільки відповідачем –КЕВ м. Харкова –протягом визначеного законом 6-місячного строку не розглядалося питання про забезпечення сім’ї позивача квартирою для постійного проживання, має місце неправомірна бездіяльність відповідача, яка виявилася у нерозгляді Квартирно - експлуатаційним відділом м. Харкова питання щодо забезпечення житловим приміщенням для постійного користування ОСОБА_1 зі складом сім'ї 4 особи протягом 6 місяців з моменту переведення позивача на посаду судді Військового суду Харківського гарнізону.
На підставі ч. 2 ст. 10 КАС України, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача, враховуючи те, що відмова позивачу у задоволенні позовних вимог, але при доведеності неправомірної бездіяльності відповідача буде порушенням таких принципів адміністративного судочинства як верховенство права та законність.
Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності відповідачів по забезпеченню сім’ї судді ОСОБА_1. відповідно до частин 7, 8 ст. 44 Закону України «Про статус суддів»благоустроєним житлом; зобов’язання начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова прийняти рішення про виділення військовому суду Харківського гарнізону окремої квартири для забезпечення сім’ї судді ОСОБА_1.; зобов’язання голову Житлової комісії Харківського гарнізону погодити встановленим чином рішення про виділення військовому суду Харківського гарнізону окремої квартири для забезпечення сім’ї судді ОСОБА_1.; зобов’язання начальника Харківського гарнізону затвердити рішення про виділення сім’ї ОСОБА_1 окремої квартири належить відмовити.
З метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова по нерозгляду питання щодо забезпечення житловим приміщенням для постійного користування ОСОБА_1 зі складом сім'ї 4 особи протягом 6 місяців з моменту переведення ОСОБА_1 на посаду судді Військового суду Харківського гарнізону, зобов’язати Квартирно - експлуатаційний відділ м. Харкова розглянути питання щодо забезпечення житловим приміщенням для постійного користування ОСОБА_1 зі складом сім'ї 4 особи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 6, 19, 126 Конституції України, ст.. 44 Закону України «Про статус суддів», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів», ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Начальника Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова, Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова, Житлової комісії Харківського гарнізону, Начальника Харківського гарнізону, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова по нерозгляду питання щодо забезпечення житловим приміщенням для постійного користування ОСОБА_1 зі складом сім'ї 4 особи протягом 6 місяців з моменту переведення ОСОБА_1 на посаду судді Військового суду Харківського гарнізону.
Зобов’язати Квартирно - експлуатаційний відділ м. Харкова розглянути питання щодо забезпечення житловим приміщенням для постійного користування ОСОБА_1 зі складом сім'ї 4 особи.
В задоволені решти позовних вимог – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 14 вересня 2010 року.
< Сума задоволення > < Текст >
Суддя Білова О.В.