Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2010 р. справа № 2а-18297/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15 год. 10 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іванченкова А.С.
при секретарі Чалян Н.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: Галімшина Г.В., за довіреністю №9/13068 від 03 грудня 2009 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області
про визнання протиправною бездіяльності стосовно не розгляду скарги від 3 червня 2010 року та ненадання відповіді на вказану скаргу, визнання протиправними дій в частині направлення постанови про адміністративне правопорушення для примусового виконання до виконавчої служби за місцем проживання позивача, зобов’язання розглянути та надати відповідь на скаргу від 3 червня 2010 року,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі – Позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі – Відповідач ) про визнання протиправною бездіяльності стосовно не розгляду скарги від 3 червня 2010 року та ненадання відповіді на вказану скаргу, визнання протиправними дій в частині направлення постанови про адміністративне правопорушення для примусового виконання до виконавчої служби за місцем проживання позивача, зобов’язання розглянути та надати відповідь на скаргу від 3 червня 2010 року.
В обґрунтування позову зазначив, що 03 червня 2010 року він направив на адресу Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області скаргу на постанову про адміністративне правопорушення. Скарга була отримана Відповідачем 04 червня 2010 року. Строк для надання відповіді на скаргу сплинув 04 липня 2010 року, але по теперішній час, як зазначив Позивач, відповідь він не отримав. Цією бездіяльністю Відповідач порушив вимоги Закону України «Про звернення громадян». Також зазначив, що 06 липня 2010 року йому стало відомо про те, що постанова про адміністративне правопорушення від 24 травня 2010 року, яку він оскаржував та на яку не отримав відповіді, вже передано до виконавчої служби для виконання, чим порушені вимоги статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Просив визнати протиправною бездіяльність Відповідача стосовно не розгляду його скарги, надати відповідь на скаргу та визнати протиправними дії щодо направлення постанови про адміністративне правопорушення для примусового виконання до виконавчої служби.
Позивач у судове засідання не з’явився, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, про що надав суду письмові заяви. Зазначив, що скарга Позивача розглянута, постанова про адміністративне правопорушення скасована. 17 червня 2010 року Позивачу направлена відповідь та постанова про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Таким чином, твердження Позивача про ненадання відповіді не є вірними. В цій частині просив у задоволенні позову відмовити. Крім того, зазначив, що ВДАІ міста Донецька направлено адміністративний матеріал щодо Позивача до державної виконавчої служби за місцем його мешкання для виконання до набрання постановою про притягнення до адміністративної відповідальності законної сили всупереч закону, в цій частині позовні вимоги визнав.
Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
03 червня 2010 року ОСОБА_2 направив до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення від 24 травня 2010 року (арк. справи 9, 11-12).
Зазначена скарга надійшла до Відповідача 04 червня 2010 року, про що свідчить поштове повідомлення (арк. справи 10).
Скарга Позивача була розглянута Відповідачем, про що свідчить висновок Відділення Державної автомобільної інспекції міста Докучаєвська Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області за результатами розгляду заяви громадянина ОСОБА_2 від 08 червня 2010 року (арк. справи 34-35).
15 червня 2010 року за результатами розгляду заяви громадянина ОСОБА_2 винесено рішення начальником ВДАІ міста Докучаєвська, яким оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення скасована, справа закрита (арк. справи 33).
В цей же день начальник ВДАІ міста Докучаєвська скасував постанову АН № 303567 від 24 травня 2010 року про накладення на громадянина ОСОБА_2 адміністративного стягнення, справу закрив, про що прийняв постанову про скасування постанови в справі про порушення правил дорожнього руху від 15 червня 2010 року (арк. справи 32).
Заявнику 17 червня 2010 року за №827 простою кореспонденцією направлено письмову відповідь та копію постанови про скасування постанови в справі про порушення правил дорожнього руху (арк. справи 36).
Про факт відправки відповіді та копії постанови свідчить запис за №827 у книзі постових відомостей ВДАІ міста Докучаєвська, копію відповідного аркушу якої надано у судовому засіданні представником Відповідача (арк. справи 30-31).
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтями 4 та 5 вказаного Закону передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Згідно з положенням статті 19 вказаного Закону, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, зокрема, зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до положень статті 292 Кодексу України про адміністративні правопорушення скарга і протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України.
Статтею 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено, як передбачено статтею 295 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, Відповідачем 15 червня 2010 року за наслідками розгляду скарги Позивача прийняте рішення про скасування постанови та закриття справи, копія якого направлена Позивачу 17 червня 2010 року, відповідно до наявних в матеріалах справи копій листів книги постових відомостей ВДАІ міста Докучаєвська (арк. справи 30-31).
Таким чином вищенаведеним спростовуються доводи Позивача про бездіяльність Відповідача щодо не розгляду його скарги від 03 червня 2010 року та не надання відповіді.
Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій Відповідача щодо направлення постанови про адміністративне правопорушення для примусового виконання до виконавчої служби до набрання нею чинності, суд зазначає наступне.
Стаття 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає порядок та строки звернення постанови до виконання.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Згідно зі статтею 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Крім того, відповідно до положень статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Попри наведені вище правові приписи Відповідачем направлено для примусового виконання до органів виконавчої служби постанову про адміністративне правопорушення АН №303567 від 24 травня 2010 року.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що дії Відповідача в цій частині є протиправними.
Відповідно до положень частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно платіжної квитанції № 42 від 16 липня 2010 року Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності стосовно не розгляду скарги від 3 червня 2010 року та ненадання відповіді на вказану скаргу, визнання протиправними дій в частині направлення постанови про адміністративне правопорушення для примусового виконання до виконавчої служби за місцем проживання позивача, зобов’язання розглянути та надати відповідь на скаргу від 3 червня 2010 року – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області щодо направлення постанови АН №303567 від 24 травня 2010 року про адміністративне правопорушення, скоєне ОСОБА_2, для примусового виконання до виконавчої служби за місцем проживання позивача.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 31 серпня 2010 року в присутності представника Відповідача. Постанова у повному обсязі складена 05 вересня 2010 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Іванченков А. С.