КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 8/496 (2-а-12026/08) Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.
Суддя-доповідач: Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Зайця В.С.,
Суддів: Земляної Г.В.,
Коротких А.Ю.,
при секретарі: Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2009 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») до прокуратури Шевченківського району м. Києва, треті особи: Державний комітет фінансового моніторингу України, Національний банк України про визнання протиправним та скасування припису,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2008 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернулося до суду з адміністративним позовом до прокуратури Шевченківського району м. Києва про визнання протиправним та скасування припису «Про усунення порушень вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»від 23.10.2008 року № 403к.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову і постановити нове рішення про визнання протиправним та скасування припису прокуратури Шевченківського району м. Києва № 403к від 23.10.2008 року про усунення порушень вимог ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2008 року прокуратурою Шевченківського району м. Києва на адресу ПАТ «ВіЕйБі Банк»внесено припис № 403к «Про усунення порушень вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». Зі змісту припису вбачається, що Держфінмоніторингом України файлами-запитами XC0IVV4H.801, XC0IVV47.801, XC0IVV3V.803 та повторно листами від 21.04.2008 року за № 2194/0470-7-1 та від 25.04.2008 року за № 2352/0460-7-1 до ПАТ «ВіЕйБі Банк»направлено запити про надання додаткової інформації стосовно фінансових операцій, які стали об’єктом фінансового моніторингу та зареєстрованих в реєстрі банківської установи за № 3080, № 1467, № 1465, № 3108, № 4997.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру», вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, у тому числі, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про прокуратуру»письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.
Однак, при винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції застосував положення ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», якою визначені підстави, умови та вимоги щодо винесення протесту прокурора. В той час, як предметом розгляду у даній справі є законність винесення припису прокурора. Таким чином, суд першої інстанції, застосувавши ст. 21 Закону України, застосував закон, який не підлягав застосуванню до даних правовідносин, чим порушив норми матеріального права, що призвело до винесення незаконної постанови.
Не застосувавши ст. 22 Закону України «Про прокуратуру», суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, оцінки фактів та доказів, що підтверджують відсутність очевидного характеру правопорушення та можливості завдання таким правопорушенням істотної шкоди інтересам держави, не здійснив, що призвело до винесення незаконної постанови.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про прокуратуру», у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
Однак, зі змісту оскаржуваного припису неможливо встановити, які саме порушення допущено позивачем щодо конкретних обставин або взаємовідносин з конкретними особами, що не відповідає ст. 25 Закону України «Про прокуратуру». Крім того, відповідачем порушено вимоги ч. 2 ст. 22 даного Закону, оскільки письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. В даному випадку очевидного порушення закону з боку позивача колегія суддів не вбачає.
В підтвердження відсутності очевидного характеру порушення закону є незастосування санкцій до ПАТ «ВіЕйБі Банк»відповідно до ч. 2, 3 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», які передбачають, що у разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону до нього може застосовуватися в порядку, встановленому законодавством, штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У випадку відсутності згоди щодо сплати штрафу рішення про накладення штрафу чи у його відмові приймається судом за поданням органу, що регулює діяльність суб’єкта первинного фінансового моніторингу та надає ліцензії або інший спеціальний дозвіл. Неодноразове порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону тягне за собою за рішенням суду обмеження, тимчасове припинення дії та позбавлення ліцензії чи іншого спеціального дозволу на право провадження певних видів діяльності в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем дана норма Закону дотримана не була, ним не доведено правомірність внесення припису.
За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2009 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис прокуратури Шевченківського району м. Києва № 403к від 23.10.2008 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий суддя: ___________________В.С. Заяць
Судді: ___________________Г.В. Земляна
___________________А.Ю. Коротких
Повний текст постанови виготовлений 31 серпня 2010 року.