Судове рішення #10963970

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   16/15 (2-а-14735/08)                                   Головуючий у 1-й інстанції:   Кишинський М.І.  

Суддя-доповідач:  Вівдиченко Т.Р.


У Х В А Л А

Іменем України

"04" серпня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:          


Головуючого судді:

Суддів:     

      

при секретарі:Вівдиченко Т.Р.

Федорової Г.Г.

Цвіркуна Ю.І.

Демченко Т.І.



розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2009 р. у адміністративній справі за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2009 р. позовні вимоги задоволено: визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення –рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у  м. Києві: від 06.05.08 р. № 0001134120/0, від 22.07.08 № 00001134120/1, від 07.10.08 р. № 0001134120/2 та від 23.12.08 р. № 000113420/3.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Карлівською МДПІ Полтавської області було здійснено виїзну планову перевірку фінансово-господарської діяльності Філії дочірньої компанії «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»Управління з переробки газу та газового конденсату з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 31.12.2007 р.

За результатами перевірки складено Акт № 23-25976423 від 31.03.08 р.

Перевіркою встановлено порушення п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв’язку з чим Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків 08.05.08 винесено податкове повідомлення –рішення № 0001134120/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 90 028,50 грн. ( 60 019,00 грн. –основний платіж та 30 009,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).



14.03.06 р.  між Управлінням з переробки газу та газового конденсату та ТОВ «Пластикспецбуд»було укладено договір підряду № 429/8 на капітальний ремонт ємностей для зберігання нестабільного газового конденсату на ТЦСК с. Базилівщина.

           На виконання умов договору ТОВ «Пластикспецбуд»надало акти виконаних робіт: № 1 за червень 2006 р. на суму 152876,40 грн., №2 за серпень 2006 р. на суму 207242,40 грн.

          ТОВ «Пластикпроектбуд»за виконання капітального ремонту ємностей видані податкові накладні № 06001 від 22.06.06 р., № 2 від 15.08.06 р.

           Господарська операція відображена у відповідних бухгалтерських та податкових документах.          

Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредитку суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

               На момент проведення перевірки, позивач мав всі необхідні податкові документи на підтвердження сум податкового кредиту.

Крім того, чинним законодавством не встановлено обов’язку покупця сплачувати ПДВ до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Зокрема, відповідачем не доведено факту несплати ПДВ до бюджету ТОВ «Пластикпроектбуд».

З твердженням  відповідача про те, що  податкові накладні з реквізитами ТОВ «Пластикпроектбуд»складені з порушенням діючого законодавства та не можуть бути включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, а отже позивачем порушені вимоги пп. 7.2.1 п. 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість», суд не погодився.

Так, відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, встановлених законом.

Також, скасування свідоцтва платника ПДВ у судовому порядку не означає автоматичного скасування реєстрації платника податку на додану вартість, а вимагає від податкового органу вчинення низки дій. Це підтверджується, зокрема, Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79 Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, відповідно до якого анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість може бути здійснене на підставі судового рішення про анулювання податкової реєстрації (п.25.2.1). Відповідно до п.25.2.2 зазначеного Положення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ. Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу та затверджується керівником податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов’язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення.

Так, відповідачем не було надано доказів складання податковим органом акту про анулювання реєстрації платника ПДВ –ТОВ «Пластикпроектбуд».

Колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції про те, що ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Саме такими відомостями керувався позивач, укладаючи договір підряду з ТОВ «Пластикпроектбуд».

На момент укладання договору та його виконання у контрагента позивача були всі необхідні та належно оформлені документи, які давали підстави та можливість для здійснення господарських операцій.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем не порушувались вимоги п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому визначення йому податкового зобов’язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму 60 019,00 грн. і штрафних (фінансових) санкцій на суму 30 009,50 грн. є неправомірним.

Крім того, відповідачем пропущено строк винесення податкового повідомлення рішення.

Так, відповідно до п. 4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327 податкове повідомлення рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб’єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб’єкта господарювання до акта перевірки сприймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб’єкту господарювання.

Акт перевірки складено 31.03.08 р., в той час коли, повідомлення рішення відповідачем винесене 08.05.08 р.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду першої інстанції, а тому постанова скасуванню або зміні не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2009 року  –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України.


Головуючий суддя:                                                                      Вівдиченко Т.Р.                      

Судді:                                                                                          Федорова Г.Г.

                                                                                          Цвіркун Ю.І.

Повний текст ухвали виготовлений 10 серпня 2010 року











Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація