Справа № 2а-4151/10/1570
УХВАЛА
"16" вересня 2010 р. м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Завальнюка І.В.,
при секретарі –Катеренчук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду знаходиться справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 06.04.2010 року №0000092171 про застосування штрафної санкції в сумі 1040,00 гривень, та від 06.04.2010 року №0000091171 про застосування штрафної санкції в сумі 10000,00 гривень.
В судові засідання 03.08.2010 року, 16.09.2010 року позивач не з’явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до положень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов’язки та зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильного виконувати процесуальні обов’язки.
Крім наявних прав особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов’язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому процесуальні права і обов’язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов’язки іншої особи, яка бере участь у справі.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
З аналізу зазначених процесуальних норм вбачається, що права на розгляд справи судом протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі, належать як позивачу, так і відповідачу.
Суд приходить до висновку, що не з’являючись у судові засідання позивач недобросовісно користується належними йому процесуальними правами та порушує права інших учасників процесу. У зв’язку із цим суд дійшов висновку, що позивач неодноразово не з’явився в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.3 ст.128 КАС України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно п.4 ч. 1 ст.155 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не прибув в судове засідання без поважних причин, або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
Беручи до уваги, що позивач, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, причини своєї неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи за відсутності позивача не подала, а розгляд справи по матеріалам, які знаходяться у справі, без її участі неможливий, і, таким чином, позивач повторно не з’явилася до суду без поважних причин, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 155 КАС України залишити позов без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.155 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.
Роз’яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Суддя _____________ І.В. Завальнюк