Справа 22 а-268/2006 року Головуючий 1-ї інстанції: Маржинова Т.В.
Категорія 1 Суддя-доповідач апеляційного суду: КутоваТ.З.
ПОСТАНОВА Іменем України
2006 року червня місяця 7 дня судова колегія в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої: Вовненко Г.Ю.,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Кутової Т.З.,
при секретарі: Варміш О.С.,
за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача -Трифонова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області З квітня 2006 року за позовом
ОСОБА_1
до
Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції
про стягнення заборгованості заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з
позовною заявою до Первомайської об'єднаної держаної податкової інспекції про
стягнення заборгованості по заробітній платі та матеріальної допомоги на
оздоровлення.
Позивач зазначав, що з 1990 року працював в державній податковій інспекції на різних посадах і був звільнений 6 липня 2005 року . За час роботи, заробітна плата виплачувалась йому не в повному обсязі, а саме за період з 1997 по 2000 роки йому не було виплачено надбавку за особливі умови праці в розмірі 50 % посадового окладу, що становить 1975 грн. 10 коп. Компенсація втрати частини грошових доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати за цей період складає 1872 грн. 53 коп. В листопаді 2003 року він був примушений підти у відпустку без збереження заробітної плати, але враховуючи, що фактично він працював, просив стягнути за цей період 217 грн. 10 коп. заробітної плати і компенсації 51 грн. 88 коп. Крім цього, під час планових відпусток 2003 та 2004 роках йому не в повному обсязі виплачена матеріальна допомога, а саме в розмірі посадового окладу, тоді як слід виплатити в розмірі середньої зарбітної плати. Сума заборгованості складає за 2003 рік 495 грн. 95 коп., а за 2004 рік 791 грн. 25 коп. та сума компенсації 151 грн. 86 коп. та 102 грн. 86 коп. відповідно по роках.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від З квітня 2006 року позов задоволено частково. Поновлено строки позовної давності. З Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області на користь позивача стягнуто
1975 грн. 10 коп. заборгованості по надбавки за особливі умови праці,
1523 грн. 20 коп. компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з
порушенням строків їх виплати,
1287 грн. 20 коп. матеріальної допомоги на оздоровлення ,
254 грн. 72 коп. компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з
порушенням строків їх виплати, а всього 5040 грн. 22 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить зазначене рішення суду скасувати, а по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд не вірно застосував норми матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін дослідивши докази по справі судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення заробітної плати за період перебування позивача у відпустці з 18 по 24 листопада 2003 року, вірно виходив з того, що така відпустка йому була надана за його особистою заявою. Тому, підстав для скасування судового рішення в цій частині не вбачається.
Поновлюючи ж строк позовної давності за позовними вимогами про стягнення 50 % надбавки за умови служби та матеріальної допомоги, суд виходив з поважності причин його пропуску позивачем.
Між тим, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки суд не зазначив з яких саме причин такий строк було пропущено та не навів переконливих доказів в підтвердження їх поважності.
Як вбачається із суті ст. 233 КЗоТ України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк, з дня коли він дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого права. Без обмеження строку працівник може звертатися до суду, лише з позовом про стягнення належної, тобто нарахованої, а не оспорюваної заробітної плати.
З матеріалів справи слідує, що позивач працював в Первомайській об'єднаній державній податковій інспекції (попередні назви установи неодноразово змінювались) з 1990 року на різних посадах і з 6 липня 2005 року звільнений за станом здоров'я з посади держподатінспектора відділу стягнення податків з фізичних осіб.
ОСОБА_1, звернувшись з позовною заявою до суду в березні 2006 року, в якій оспорює правильність нарахування йому заробітної плати, в частині 50 % надбавки за особливі умови праці, за період з 1997 року по 2000 рік, а також в частині одноразової допомоги на оздоровлення за 2003-2004 роки.
Із обставин справи слідує, що про порушені права позивачу було відомо саме в період, як на його думку, не вірного нарахування оспорюваних сум заробітної плати. На наявність якихось об'єктивних перешкод для звернення до суду за періоді з 1997-2000 року та 2003-2004 роки по 2006 рік, позивач не посилається.
Побоювання позивача негативної оцінки з боку адміністрації роботодавця, в разі його звернення до суду за захистом порушених трудових прав, в період трудових відносин, є припущенням і його суб'єктивним сприйняттям, а тому
таке не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду. До того ж, і після звільнення зазначений строк було значно пропущено без будь-яких причин.
При вказаних обставинах, судова колегія вважає, що підстав для поновлення строку встановленого ст. 233 КЗоТ України на звернення до суду за захистом порушених трудових прав немає.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 2288 від 13 грудня 1999 року "Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів" надано право керівникам зазначених установ надавати працівникам матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. Але, таке право керівника не є абсолютним, а залежить від меж наявного фонду оплати праці, тобто від фінансування. Наявність же достатнього фінансування для виплати матеріальної допомоги на оздоровлення в передбаченому вказаною постановою розмірі в оспорюваний період, в судовому засіданні не доведено. Навпаки ж, відповідач посилається на відсутність для цих цілей коштів, а тому матеріальна допомога, виходячи з розмірів наявного фінансування, і була виплачена відповідно до положень ст. 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі посадового окладу.
Враховуючи, що судом не вірно застосовані норми матеріального права, оскаржуване рішення, в частині поновлення строку позовної давності та задоволення позовних вимог, на підставі п. 4 ст. 202 КАС України, слід скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення. В задоволенні позовних вимог про стягнення 50 % надбавки за умови праці за період з 1997 по 2000 рік та матеріальної допомоги на оздоровлення за 2003 -2004 рік - відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 198, 202 КАС України, судова колегія,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції- задовольнити.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від З квітня 2006 року в частині поновлення строку позовної давності та задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсаційних виплат - скасувати, а по справі ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення 50 % надбавки за умови праці, матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсаційних виплат -відмовити.
В частині відмови в задоволенні вимог про стягнення заробітної плати за час відпустки, зазначене рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду може бути оскаржено в касаційному порядку
на протязі двох місяців з дня його проголошення безпосередньо до Верховного
Суду України.