ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-4114/10/2370
07.09.2010 р. м. Черкаси
15 год. 40 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Смілянця Е.С.,
суддів Трофімової Л.В., Паламара П.Г.,
при секретарі Шалько І.П.,
за участю:
представника позивача Короля В.Л.,
представника відповідача Фіялко Р.Т.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Черкаське хімволокно»до державної податкової інспекції в місті Черкаси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося ВАТ «Черкаське хімволокно», в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.08.2010 року № 0002622301/0, відповідно до якого ДПІ у м. Черкаси визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість ВАТ «Черкаське хімволокно»у розмірі 4087855 грн. з них за основним платежем 2909089 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1178766 грн.
Представник позивача Король В.Л. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Фіялко Р.Т. позов не визнала та пояснила, що ДПІ у м. Черкаси проведено невиїзду документальну перевірку позивача з питань правильності нарахування податку на додану вартість за березень –квітень 2010 року. Перевіркою встановлено, що ВАТ «Черкаське хімволокно»в податковій звітності за березень та квітень 2010 року включило до податкового кредиту кошти у розмірі 4276302 грн. на підставі податкових накладних, які видавалася наступними контрагентами: ЗАТ «Нива», ВАТ «Луганськмлин», ТОВ «Реал», ПП «ВКФ «Адепт Н’Ю». Однак відповідно деталізованої інформації АІС «Бест Звіт»встановлено, що дані підприємства в своїй податковій звітності не відобразили податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які виникли внаслідок господарських відносин з ВАТ «Черкаське хімволокно». 03.08.2010 року на час розгляду заперечень позивача встановлено, що контрагенти ЗАТ «Нива»та ВАТ «Луганськмлин» уточнили свою податкову звітність, відповідно до якої задекларовано податкові зобов’язання по товариству «Черкаське хімволокно», в зв’язку чим остаточно визначено що ВАТ «Черкаське хімволокно»завищило суму податкового кредиту у розмірі 2757781 грн. Представник податкового органу вважає, оскільки ВАТ «Луганськмлин», ТОВ «Реал»та ПП «ВКФ «Адепт Н’Ю»в своїй податковій звітності не зазначили податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які виникли в зв’язку з господарськими відносинами з ВАТ «Черкаське хімволокно», тому є всі підстави вважати, що такі господарські відносини не відбувалися і ВАТ «Черкаське хімволокно»неправомірно визначило суми податкового кредиту. На підставі перевірки ДПІ у м. Черкаси прийняла податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість. Фіялко Р.Т. зазначила, що прийняте податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, тому підстав для його скасування у суду немає.
Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача та вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
В період часу з 21.07.2010 року по 23.07.2010 року ДПІ у м. Черкаси проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ «Черкаське хімволокно»з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами правових відносин з ЗАТ «Нива», ВАТ «Луганськмлин», ТОВ «Реал», ПП «ВКФ «Адепт Н’Ю»за період з 01.03.2010 по 30.04.2010.
За наслідками перевірки складений акт від 26.07.2010 року № 1668/23-2/00204033, у якому зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту податку на додану вартість встановлено його завищення на суму 4276302 грн. у тому числі за березень 2010 року у сумі 1518521 грн. та за квітень 2010 року у сумі 2757781 грн.
Дані висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що ревізором-інспектором опрацьована інформація отримана за допомогою системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів ВАТ «Черкаське хімволокно», встановлено наявність відхилень по наступним контрагентам: березень 2010 року ЗАТ «Нива»1336581 грн. 08 коп. та ВАТ «Луганськмлин»181940 грн. 05 коп., квітень 2010 року ТОВ «Реал»2009825 грн. 65 коп. та ПП «ВКФ «Адепт Н’Ю»747955 грн.
В акті зазначено, що відповідно деталізованої інформації АІС «Бест Звіт»по платнику ПДВ встановлено: ЗАТ «Нива»має стан платника, визначений як «0»-основний платник, податкова декларація з ПДВ за березень 2010 року визнана недійсною та такою, що заповнена всупереч правилам у затвердженому порядку; ВАТ «Луганськмлин»має стан платника, визначений як «0»-основний платник, податкова декларація з ПДВ за березень 2010 року визнана недійсною та такою, що заповнена всупереч правилам у затвердженому порядку; ТОВ «Реал»має стан платника, визначений як «0»-основний платник, податкова декларація з ПДВ за березень 2010 року визнана недійсною та такою, що заповнена всупереч правилам у затвердженому порядку; ПП «ВКФ «Адепт Н’Ю»має стан платника, визначений як «0»-основний платник, податкова декларація з ПДВ за березень 2010 року визнана недійсною та такою, що заповнена всупереч правилам у затвердженому порядку. Податковим органом визначено, що податкова декларація з додатками є документом, який підтверджує факт виникнення податкових зобов’язань, а отже і правомірність та законність видачі податкових накладних, у випадках не відображення контрагентом платника податків податкових зобов’язань в декларації або її неподання, дані такої декларації та додатку 5 до неї спростовуватимуть відомості наведені у виданих ним податкових накладних, а тому такі накладні не можуть підтверджувати право платника податків на податкових кредит, оскільки були виписані з порушенням пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». В зв’язку з наведеним визначено, ВАТ «Черкаське хімволокно»завищено суму податкового кредиту на суму 4276302 грн.
28.07.2010 року ВАТ «Черкаське хімволокно» подало заперечення до ДПІ у м. Черкаси щодо висновків зазначених в акті перевірки.
03.08.2010 року ДПІ у м. Черкаси направлено ВАТ «Черкаське хімволокно»відповідь на подані заперечення.
Ознайомившись з відповіддю наданою ДПІ у м. Черкаси на заперечення ВАТ «Черкаське хімволокно»судом встановлено, що податковий орган, за наслідками перегляду заперечень, дійшов висновку про те, що ВАТ «Черкаське хімволокно»занижено податок на додану вартість на загальну суму 2909089 грн., в тому числі за березень 2010 року у сумі 151308 грн. за квітень 2010 року у суму 2757781 грн. Такі висновки були зроблені через те, що контрагентами позивача подані уточнення до власної податкової звітності, а саме ЗАТ «Нива»подало уточнення додатку 5 де задекларувало податкові зобов’язання по контрагенту ВАТ «Черкаське хімволокно»у сумі 1336581 грн. 08 коп. та ВАТ «Луганськмлин»самостійно відкоригувало суму податкових зобов’язань в бік зменшення на суму 30632 грн. 55 коп.
На підставі проведеної перевірки, ДПІ у м. Черкаси прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2010 № 0002622301/0, відповідно до якого ВАТ «Черкаське хімволокно» визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 4087855 грн. з них за основним платежем 2909089 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1178766 грн.
Суд вважає, що таке рішення податкового органу прийняте з порушенням діючого законодавства тому підлягає скасуванню.
Закон України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 (Закон №168/97-ВР) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України і визначальним є не проста наявність податкової накладної, а її складення з дотриманням вимог діючого законодавства належним чином зареєстрованим суб’єктом господарювання. Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування) є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не доведе і не встановить, що відомості у документах неповні, суперечливі, ґрунтуються на документах з недостовірною інформацією, відображають удавані правочини.
Пунктом 7.7 статті 7 цього Закону передбачений порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом.
Зокрема, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Відповідно до пункту 1.8 статті першої цього ж Закону бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, є податковим кредитом.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Закон (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР) не дозволяє включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно Закону №168/97-ВР (підпункт 7.2.8. статті 7) платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону №168/97-ВР, зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.
Будь-якій особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, податковим органом присвоюється індивідуальний податковий номер та видається свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за її заявою.
Згідно з пунктом 2 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення»від 30 травня 1997 року №165 (Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг).
З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, виписані позивачу його контрагентами ЗАТ «Нива», ВАТ «Луганськмлин», ТОВ «Реал»та ПП «ВКФ «Адепт Н’Ю»складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР та наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення»від 30 травня 1997 року №165.
Проте судом встановлено, що на сторінці 9 акту перевірки працівниками податкового органу зроблено висновок про визнання недійсними декларацій з податку на додану вартість контрагентів позивача з огляду на заповнення позивачем звітності всупереч затвердженому порядку –без обґрунтування якого саме порядку, яких норм правопорушення припустився суб’єкт господарювання, що перевірявся.
Такий висновок ґрунтується на припущеннях, оскільки податківцями у ході перевірки не досліджено додаткових пояснень позивача щодо змісту господарських операцій з контрагентами, їх реальності (чи нереальності) при формуванні податкової звітності, податкових зобов’язань, податкового кредиту, правомірності заявленого до відшкодування права на податкове відшкодування. На сторінці 1 акту перевірки вказано, що перевіряючими використано тільки інформаційні матеріали - особова та облікова справи платника податків, установчі та дозвільні документи, податкові декларації, бази даних системи автоматизованого співставлення у розрізі податкових зобов’язань та податкового кредиту. Такі дії відповідача суперечать вимогам пункту 2.3.4. наказу ДПА України від 10.08.2005 року № 327, де зазначено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
Разом з тим непослідовність претензій перевіряючих прослідковується при оцінці доказів у справі, а саме: на сторінці 9 акту перевірки зазначено наявність відхилень стосовно чотирьох контрагентів позивача у сумі 4276302 грн., а уже 03.08.2010 року відповідаючи на заперечення позивача відповідачем зазначено, що відхилення складають суму 2909089 грн.
Таким чином, суд вважає, що ДПІ у м. Черкаси неправомірно визначила ВАТ «Черкаське хімволокно»податкові зобов’язання з податку на додану вартість, оскільки такий висновок податкового органу зроблений виключно на його припущеннях, податківцями фактично не досліджувалися господарські операції між позивачем та його контрагентами, за наслідками яких видавалися податкові накладні, тому немає підстав вважати, що ВАТ «Черкаське хімволокно»діяло незаконно формуючи свою податкову звітність та податкові зобов’язання.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 17, 19, 49, 51, 71, 79, 86, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 257 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.08.2010 року № 0002622301/0 прийняте державною податковою інспекцією у місті Черкаси.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Черкаське хімволокно»понесені судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий Е.С.Смілянець
Судді: Л.В.Трофімова
П.Г.Паламар
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 вересня 2010 року.