ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-3745/10/2370
06.09.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі –Левчуку А.С.,
за участю: представника позивача –Романець О.І. за довіреністю; відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Катеринопільському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку,
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у Катеринопільському районі звернулась до суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку.
Позивач стверджував, що відповідач, здійснюючи підприємницьку діяльність та застосовуючи спрощену систему оподаткування, з червня 2009 р. по грудень 2009 р. не сплачував єдиний податок, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 700 грн. 00 коп. Позивач зазначав, що податковими повідомленнями-рішеннями: № 0006301701/0 від 07.08.2009 р., № 0006311701/0 від 07.08.2009 р., № 0009611701 від 09.11.2009 р. та № 0009621701/0 від 09.11.2009 р. відповідачеві визначено зобов’язання із сплати штрафу в загальному розмірі 80 грн. 01 коп. За твердженням позивача, за порушення платіжної дисципліни відповідачу була нарахована пеня в сумі 8 грн. 96 коп. Надалі позивач зазначав, що станом на 20.05.2009 р. за відповідачем обліковувалась переплата в розмірі 0,05 грн. Таким чином станом на 12.07.2010 року відповідач мав заборгованість в розмірі 788 грн. 92 коп.
На підставі наведених обставин позивач просив задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача 788 грн. 92 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не подав, в судове засідання не з’явився, свого представника не направив.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_2 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності 15 жовтня 2007 р. про що державним реєстратором Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 20080000000000693.
На сьогодні в Україні запроваджено дві самостійні системи оподаткування: звичайну і спрощену. Суть останньої полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків, зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку. Порядок сплати єдиного податку встановлено Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (надалі за текстом –«Указ») і Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 р. N 2063-III.
Відповідно до п. 2 Указу, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку .
Згідно пункту другому Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року N 599, підставою для видачі свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви та платіжного документа про сплату єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.
Користуючись цим правом, відповідач обрав спрощену систему оподаткування, звернувся 1 грудня 2008 р. до позивача з заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 р. та отримав свідоцтво про сплату єдиного податку.
В якості виду підприємницької діяльності відповідач зазначив торгівлю на території м. Черкаси.
Пунктом другим Указу передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Рішенням Новоселицької сільської ради Катеринопільського району Черкаської області від 31.10.2008 р. № 19-16/V «Про затвердження розмірів єдиного, фіксованого податків та плати за торгові патенти для суб’єктів підприємницької діяльності на 2009 р.»затверджено ставки податку для суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування.
Зокрема, згідно додатку до зазначеного рішення ставки єдиного податку встановлені для торгівлі за межами села в розмірі 100 грн.
Відповідно до пункту другого Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Таким чином, з урахуванням викладених положень Указу, відповідач зобов’язаний був сплачувати в 2009 року єдиний податок в розмірі 100 грн. щомісяця.
Як вбачається з наданого суду витягу з облікової картки платника податків, за відповідачем, на початок травня 2009 року, обліковувалась переплата по сплаті єдиного податку в розмірі 0,05 грн. При цьому за період з червня 2009 р. - грудень 2009 р. відповідач єдиний податок не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 699 грн. 95 коп. (7 х 100 –0,05 грн.).
Спеціальним законом який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом –«Закон № 2181-III»).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Актами перевірки: № 365/17-009 та № 432/17-009 від 07.08.2009 р. встановлено несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов’язання протягом граничних строків.
Згідно з підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних актів перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0006301701/0 від 07.08.2009 р., № 0006311701/0 від 07.08.2009 р., № 0009611701 від 09.11.2009 р. та № 0009621701/0 від 09.11.2009 р., якими визначено зобов’язання відповідача щодо сплати штрафів в загальній сумі 80 грн. 01 коп.
Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, відповідно 07.08.2009 р. та 09.11.2009 р.
Статтею 16 Закону № 2181-III визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
За змістом підпунктів 16.1.2. та 16.3.1 Закону № 2181-III нарахування пені розпочинається, при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків, - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.
З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III, за порушення платіжної дисципліни відповідачу була нарахована пеня в сумі 8 грн. 96 коп., що знайшло своє відображення в обліковій картці платника податків.
Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.
Стаття десята Закону України «Про державну податкову службу в Україні»однією з функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій визначає подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.
Відповідно до ст. 67 Конституції України (25к/96-ВР) кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту п’ятого Указу суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Беручи до уваги, що суму єдиного податку у розмірі 699 грн. 95 коп., застосовані штрафні санкції в розмірі 80 грн. 01 коп. та пеню в сумі 8 грн. 96 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем –суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в доход бюджету через державну податкову інспекцію в Катеринопільському районі (Черкаська область, смт. Катеринопіль, вул. К. Маркса, 1, ідентифікаційний код 34393402) заборгованість зі сплати єдиного податку за період з червня 2009 р. по грудень 2009 р. в сумі 699 грн. 95 коп., штрафні санкції в розмірі 80 грн. 01 коп. та пеню в сумі 8 грн. 96 коп., а всього 788 (сімсот вісімдесят вісім) грн. 92 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова складена в повному обсязі 10 вересня 2010 р.
Суддя І.О.Лічевецький