ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-3894/10/2370
18.08.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Паламар П.Г.,
при секретарі Поштаренко О.І.,
за участю представника позивача: Шпильової Т.В.,
представника відповідача: Титаренка К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Лисянському районі до відділу державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції про визнання його бездіяльності при виконанні виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 17.03.2009 року по справі № 2а-1339/09/2370,
встановив:
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у Лисянському районі Черкаської області (далі по тексту –ДПІ у Лисянському районі), в якому поставлено питання щодо визнання бездіяльності відділу державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Черкаській області (далі по тексту – ВДВС Лисянського РУЮ) такою, що порушує вимоги Закону України «Про виконавче провадження»а також про зобов’язання відповідача вжити передбачених законодавством заходів з примусового виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 17.03.2009р. у справі №2а-1339/09/2370.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги повністю та пояснила, що 29.07.2010р. в результаті проведення перевірки матеріалів виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 17.03.2009р. у справі №2а-1339/09/2370 головним державним податковим інспектором з питань юридичної роботи ДПІ у Лисянському районі було встановлено, що відповідачем 09.06.2009р. відкрито виконавче провадження по справі №2а-1339/09/2370, проте заходів з виконання судового рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»відповідачем в повному обсязі здійснено не було. Так, після відкриття виконавчого провадження забезпечено арешт коштів боржника на рахунках в банках, накладено арешт на майно боржника та винесено заборону на відчуження від 13.08.2009. 25.03.2010 описане нерухоме майно боржника, згідно акту №837657 від 25.03.2010. Представник позивача зазначила, що крім вищенаведених заходів відповідачем не виконано інших реальних дій спрямованих на виконання судового рішення, чим порушено ст. ст.4, 5, 25, 30, 31, 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. На підтвердження своїх заперечень надав суду копію виконавчого провадження №13218742 по виконанню виконавчого листа від 17.03.2009р. у справі №2а-1339/09/2370. При цьому, представник відповідача вказав, що всі належні дії спрямовані на виконання виконавчого листа у справі №2а-1339/09/2370 були здійснені та продовжують виконуватись, що підтверджується матеріалами справи та обставинами викладеними в запереченні на позов.
Дії органів державної виконавчої служби передбачені Законом України «Про виконавче провадження», внаслідок чого бездіяльність може полягати у нездійсненні чи відмові від здійснення органами державної виконавчої служби своїх обов’язків. Позивачем по справі не вказано в чому саме полягає бездіяльність відділу ДВС, та яких саме передбачених Законом дій не було вжито для виконання судового рішення. В зв’язку з цим відповідач вважає позов безпідставним та таким, що до задоволення не підлягає.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до постанови про об’єднання виконавчих проваджень від 03.05.2007 року, боржником по якому є ВАТ «Лисянське АТП 17145», до складу даного зведеного виконавчого провадження 17.06.2010 приєднано виконавче провадження №13218742, тому виконавчі дії проводились в рамках зведеного виконавчого провадження.
Як встановлено з матеріалів виконавчого провадження відповідачем виконано наступне:
19.02.2009 постановою начальника ВДВС Лисянського РУЮ було накладено арешт на касу боржника.
13.08.2009 державним виконавцем ВДВС Лисянського РУЮ винесено постанову про накладення арешту на все майно, що належить боржнику ВАТ Лисянське АТП 17145. Цього ж дня внесено заборону до реєстру заборон та відчужень майна (Витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 13.08.2009 № 24379532).
21.09.2009 за вих. № 4068 до Лисянського районного суду, державним виконавцем ВДВС Лисянського РУЮ надіслано подання про обмеження права виїзду директора ВАТ Лисянське АТП 17145 ОСОБА_3, за кордон.
По виконавчому провадженню про стягнення з ВАТ Лисянське АТП - 17145 на користь ДПІ у Лисянському районі податкового боргу в сумі 44869,28 грн., згідно розпорядження державного виконавця від 16.06.2009, було перераховано стягувані 8238,85 грн., та згідно розпорядження державного виконавця від 06.07.2009 року, було перераховано стягувані 1672,77грн. Станом на 17.08.2010 залишок боргу становить 34957,66 грн.
26.03.2010 призначено експертом по оцінці арештованого майна СПД Сіденка О.В.
25.05.2010 направлено запит до БТІ на отримання копії інвентаризаційної справи на приміщення та копії правовстановлюючих документів.
07.07.2010 отримано з БТІ копії правовстановлюючих документів на майно боржника, які передані експерту на проведення оцінки.
Статтями 5, 6 Закону України «Про виконавче провадження»№606 від 21.04.1999 (Далі Закон №606) передбачені права державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження, зокрема, встановлено, що він має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію. Вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути надані безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. А також встановлено, що невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Згідно з частиною першою та абзацом другим частини другої ст. 5 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 статті 7 Закону №606 передбачено, що державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Заходами примусового виконання рішення відповідно до ст. 4 Закону №606 є:
1) звернення стягнення на майно боржника;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення у боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Матеріалами справи спростовуються твердження позивача про бездіяльність ВДВС Лисянського РУЮ по виконанню виконавчого листа у справі №2а-1339/09/2370.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
За викладених вище обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано підтвердження того в чому саме виявляється бездіяльність відповідача. Як встановлено з матеріалів справи відповідачем проводяться необхідні заходи направлені на виконання судового рішення, тому позов до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 70, 86, 159, 160, 162, 163, 181, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
У задоволенні адміністративного позову державної податкової інспекції у Лисянському районі до відділу державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції про визнання його бездіяльності при виконанні виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 17.03.2009 року по справі № 2а-1339/09/2370 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку визначеному ст. 186 КАС України.
Суддя П.Г. Паламар