С права № 2а-2314/2010 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Горейко М. Д.
cекретаря: Гаврилюк Н.Я.,
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання нарахувати підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 4471 грн. 20 коп., -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся в суд з наведеним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, мотивуючи тим, що згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни, до яких він відноситься, з 01.01.2006 р. пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" дія ст. 6 наведеного Закону зупинена на 2006 рік. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" п. 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" виключений, тобто дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2006 рік поновлена. Отже, в 2006 році перешкод для нарахування щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону, не існувало. Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” призупинено дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” вказану статтю викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% мінімальної пенсії за віком. Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 року визнано неконституційними вказані положення Законів України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік”. Однак, відповідач не провів йому таке підвищення пенсії і не виплачував протягом 2006-2008 р.р. пенсію з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком. На його письмову заяву провести підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідач відповів відмовою. За вказаний період відповідач не виплатив йому, з урахуванням встановленого законом розміру мінімальної пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 4471 грн. 20 коп. тридцятивідсоткового підвищення до пенсії.
Представник відповідача — Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що мається відмітка на розписці до повістки (а. с.16). Причину неявки суду не повідомив.
З урахуванням положень ч.4 ст. 128 КАС України суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права пенсіонера, наділеного статусом “дитина війни” на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
В судовому засіданні встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і є пенсіонером (а.с.6). Відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 р., він набув статусу “дитина війни” (а. с. 5), тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до положення ст.110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” зазначене підвищення пенсії дітям війни в 2006 р. повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 р. так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії дітям війни, то позовна вимога за 2006 р. не підлягає задоволенню.
Дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 р. було зупинено статтею 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону).
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відновлено. Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. У відповідності з вимогами ч.2 ст.152 Конституції України визнані неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Отже, з 09.07.2007 р. відновлено дію 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” щодо встановлення розміру підвищення до пенсії.
У силу Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню і виплаті передбаченої ст.6 Закону надбавки до пенсії позивачу покладено на управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.
Однак, всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідач УПФУ в м. Івано-Франківську за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. провів виплату позивачу пенсії без урахування тридцятивідсоткового підвищення мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст.28 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 вказаного Закону мінімального розміру пенсії за віком.
З урахуванням встановленого ст.62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” мінімального розміру пенсії за віком, згідно якої для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1% (з 01.04.2007 р. – 406 грн.+1%=410,06 грн., з 01.10.2007 р. – 411 грн.+1%=415,11 грн.), сума невиплаченого підвищення до пенсії позивачу становить 710,93 грн., виходячи з наступного розрахунку. За 23 дні липня підвищення складає 91,29 грн. (410,06:31=13,23х23=304,29х30%); за серпень-вересень – 246,04 грн. (410,06х2х30%); за жовтень-грудень – 373,60 грн. (415,11х3х30%).
Стосовно вимоги за 2008 р. судом встановлено, що згідно п.41 розд. П Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказані положення визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України в період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 року нарахував та виплатив позивачу підвищення до пенсії у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивачу з 01.01.2008 року виплачено 47 грн. підвищення до пенсії як дитині війни. З 22 травня 2008 року відповідно до постанови КМ України №530 від 28.05.2005 року виплачено 48,10 грн., з 1 липня — 48,20 грн., з 1 жовтня 2008 р. по даний час 49,80 грн.
Таким чином, при виплаті пенсії позивачу з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. відповідачем не дотримано вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Посилання відповідача на врегулювання даного питання постановою КМ України №530 від 28.05.2008 року не заслуговує на увагу, оскільки згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, враховуючи, що ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” є чинною, з урахуванням встановленого ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” мінімального розміру пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.04. – 481 грн., з 01.07. – 482 грн., з 01.10. – 498 грн.), сума невиплаченого позивау підвищення до пенсії становить 715,26 грн., виходячи з наступного розрахунку. За 10 днів травня підвищення складає 46,56 грн. (481:31=15,52х10=155,20х30%); за червень – 144,30 грн. (481х30%); за липень-вересень – 433,80 грн. (482х3х30%); за жовтень-грудень – 448,20 грн. (498х3х30%), тобто за вказаний період позивач мав отримати 30% підвищення до пенсії у розмірі 1072,86 грн., а фактично отримав 357,60 грн. (15,50 грн. за 10 днів травня – 48,10:31=1,55х10; і решту сум за червень – грудень у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до часткового задоволення. Слід зобов’язати відповідача провести позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року у сумі 710 грн. 93 коп. та за період 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. у розмірі 715 грн. 26 коп.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 55, 124, 152 Конституції України, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ст.62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 8-12, 17, 69, ч. 4 ст. 128 КАС України, керуючись ст. ст. 159-163, 167 КАС України, суд, –
п о с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську задоволити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1 нарахування та виплату недоплачених сум підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року у сумі 710 (сімсот десять) грн. 93 коп. та за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року в розмірі 715 (сімсот п’ятнадцять) грн. 26 коп.
У решті вимог в позові відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.
Суддя: Горейко М. Д.