Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2010 року Справа № 2а-2498/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мирошниченка В.С., при секретарі –Поцелуйко А.І.
за участю представників:
- від позивача –Карпушева Д.О.
- від відповідача -1 –не з'явився.
- від відповідача - 2 –Орлик Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтохімпром” до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства у Кіровоградській області про відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010р.,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, просив визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо ненадання висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 91692 грн., що підлягає відшкодуванню позивачеві з держбюджету; стягнути з держбюджету через відповідача-2 на користь позивача суму податку на додану вартість у розмірі 91692 грн. за квітень 2010 року; присудити судові витрати у сумі 917 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємство має право на одержання суми бюджетного відшкодування, оскільки ним виконані всі вимоги Закону України “Про податок на додану вартість” під час декларування суми бюджетного відшкодування. Відповідачем-1 здійснено позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача за результатами якої складена довідка від 16.06.2010р., якою не підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 91692 грн. за квітень 2010року. Разом з тим, відповідач-1 не надав відповідного висновку органу держказначейства для відшкодування суми ПДВ з держбюджету, а тому вказана бездіяльність має бути визнана протиправною, а сума ПДВ підлягає стягненню з держбюджету.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.
Відповідач-1 в судове засідання двічі не з’явився, надіслав заперечення на позов. Мотивував тим, що відповідачем у відповідності до наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 року “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість ”, направлено запити до ТОВ «Автотехпром»відносно перевірки питань правових відносин за ланцюгом постачання, оскільки ТОВ «Автотехпром»являється постачальником платника ПДВ, з операцій з яким платником ПДВ сформовано податковий кредит. Згідно наданої відповіді ТОВ «Автотехпром»підтверджує свої відносини з ТОВ «Нафтохімпром»з підтвердженням своїх податкових зобов»язань і зазначає, що є виробником вуглелужного реагенту. Щодо запиту з проханням надати інформацію щодо сировини в кількісному виразі, яка була використана для виробництва 1 тони вуглелужного реагенту та постачальників зазначеної сировини, ТОВ «Автотехпром»в своєму листі від 16.06.10р. посилаючись на п.3 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу України», зазначило, що не зобов»язане надавати будь-яку інформацію, оскільки Олексанлрійська ОДПІ станом на 16.06.10р. не проводить планових чи позапланових перевірок ТОВ «Автотехпром». Таким чином, за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2010р.в сумі 91692,00 грн., що пов»язано з неотриманням відповідей на надані в ході перевірки запити (а.с.).
Відповідач-2 надав письмові заперечення на позов, якими позовні вимоги в частині стягнення відсотків за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість не визнав в повному обсязі з тих підстав, що Закон України “Про податок на додану вартість”, в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин не містить норми яка передбачає право на нарахування відсотків за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Щодо стягнення суми податку на додану вартість відповідач-2 зазначив, що відшкодування вказаної суми можливо за умови надання висновку податкового органу за наслідками перевірки обставин, які б свідчили про наявність у позивача законних підстав для відшкодування податку на додану вартість.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити з наступних підстав.
Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).
Приписами підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
По закінченні законодавчо встановлених строків невідшкодовані платнику податку суми вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.
Судом встановлено, що ТОВ „Нафтохімпром” зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПО 30545076) та взяте на податковий облік Олександрійською ОДПІ як платник податку на додану вартість (а.с. 5,6).
16 квітня 2010 року ТОВ „Нафтохімпром” подало до Олександрійської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, вхідний номер 8005, а також додатки № 2,3,4,5 та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, з яких вбачається, що підприємством заявлено до бюджетного відшкодування суму у розмірі 91692 грн. (а.с.143 - 147).
Відповідачем-1 проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок.
Відповідно до п. 1 3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 р. № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
За результатами перевірки позивача, відповідачем-1 складено Довідку №283/23-30/30545076 від 16.06.2010р. (а.с. 25-29) пунктом 4.1. якої не підтверджено заявлену ТОВ “Нафтохімпром”суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року в розмірі 91692 грн., що пов’язано з дослідженням ланцюга постачання сировини, яка використовується на виробництві вуглелужного реагенту. В той же час в пункті 3.3 вищевказаної довідки зазначено, перевіркою достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2010 року в розмірі 91692,0 грн. порушень не встановлено.
Судом встановлено, що 01.03.2010 року між ТОВ «Автотехпром»та ТОВ «Нафтохімпром»укладено Договір поставки (а.с.7), згідно якого ТОВ «Автотехпром» виробив та передав ТОВ «Нафтохімпром»вуглелужний реагент дрібнодисперсний.
На виконання умов договору поставки від 01.03.10р. ТОВ «Автотехпром»поставило, а ТОВ «Нафтохімпром»придбало вуглелужний реагент дрібнодисперсний у кількості 126 тон на загальну суму 594216грн. в т.ч. ПДВ - 99036,00 грн., що підтверджується копіями: рахунку фактури №0000041 від 16.03.10р., видатковою накладною №РН-0000043 від 16.03.10р. (а.с.8), податкової накладної №45 від 16.03.10р.(а.с.9), банківськими виписками на суму 494216 грн. від17.03.10р., 40 000 грн. від 25.03.10р., 60 000 грн. від 29.03.10р. (а.с.11).
Таким чином, ТОВ «Нафтохімпром»перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Автотехпром»594 216,00 грн. в т.ч. ПДВ - 99 036,00 грн.
30.03.10р. позивач здійснив операцію з продажу товарів на митній території України, що оподатковується за ставкою 20 відсотків. Згідно податкової накладної №2 від 30.03.10р. на загальну суму 39352,50 грн. в т.ч. ПДВ - 6558,75 грн.(а.с.13), та видаткової накладної № РН –0000002 від 30.03.2010 року на загальну суму 39352,50 грн. в т.ч. ПДВ 6558,75 грн.(а.с.12) було реалізовано (повернуто на переробку) підприємству ТОВ «Автотехпром»вуглелужний реагент у кількості 41,250 тон, що вплинуло на формування на податкові зобов’язання у березні 2010 року.
15.01.10р. ТОВ «Нафтохімпром»уклало договір №01, згідно якого зобов’язувалося поставити «NRG TECH DRILLING LIMITED»(Кіпр) вуглелужний реагент у кількості 126 тон (а.с.14-15). Згідно даного договору позивач відправив на експорт вуглелужний реагент дрібнодисперсний у кількості 126000 кг на суму 497506,78 грн.
Вуглелужний реагент було відвантажено на експорт згідно ВМД № 901030000/0/000249 від 16.03.2010 року на суму 497506,78 грн. (а.с.16).
Відповідно до п.3.4 вищевказаного договору відправником товару є ТОВ «Автотехпром», оскільки, зі слів представника позивача, ТОВ «Автотехпром» має під’їздні залізничні колії, а ТОВ «Нафтохімпром»таких колій не має.
Згідно п.3.5 договору одержувачем товару є - «REKORD-R»LLC, Азербайджан, м.Баку, Данагюльке шосе, вул.З.Буниятова, 20/61.(а.с.14)
Згідно п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до відшкодування з державного бюджету суму податку на додану вартість за квітень 2010 року в розмірі 91692 грн., так як договір поставки товару між ТОВ «Нафтохімпром»та ТОВ «Автотехпром»фактично був виконаний, що підтверджується наданими доказами.
Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Право на бюджетне відшкодування від’ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано також і ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, за вказаний період, не було надано до державного казначейства у визначені вищевказаним законом строки, оскільки відповідачем виконувались вимоги Методичних рекомендацій щодо взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України № 350 від 18.10.2005 року. Так, виконання вимог п. 4.3., п. 4.4. розділу 4 Методичних рекомендацій органами державної податкової служби має відбуватись у строки визначені п. 7.7.5 ст. 7 Закону України “ Про податок на додану вартість ”, оскільки Методичні рекомендації розроблені у відповідності та на виконання вимог п. 7.7. ст. 7. даного Закону України. Крім того, Закон України “Про податок на додану вартість ” не пов’язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету.
Крім того, відповідачем не надано суду доказів щодо проведення зустрічних перевірок по сумі заявлених позивачем до відшкодування в декларації квітень 2010 року, а саме 91692 грн.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, не вжив передбачених законом заходів для своєчасного отримання позивачем бюджетної заборгованості з ПДВ, а тому така бездіяльність відповідача являється протиправною.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд також бере до уваги, що згідно ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Платіжним дорученням № 72 від 29.06.2010 року документально підтверджено розмір судового збору що сплачений позивачем -917 грн., який підлягає стягненню на його користь.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Кіровоградській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром", код ЄДРПОУ 30545076(28000, м. Олександрія, Кіровоградська область, рахунок №26007001020030 в ВАТ АКБ "Автокразбанк" м. Олександрія , МФО 323679) суму податку на додану вартість у розмірі 91692 (дев'яносто одна тисяча шістсот дев'яносто дві) грн. за квітень 2010 року.
Присудити позивачеві з Державного бюджету України судовий збір в сумі 917 (дев'ятсот сімнадцять) гривень.
Постанова суду набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
.
Повний текст постанови складено 20.09.2010 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду В.С.Мирошниченко