Справа №11-619 2006 р. Головуючий у 1 -й інстанції - Алфьоров А.М.
Категорія - ст.271 ч.2 КК Доповідач - Лантушенко Ю.Ф.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року серпня 10 дня Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
Головуючого - Безверхого О.М.
Суддів - Лантушенка Ю.Ф., Гончарова М.В.,
З участю прокурора - Паливода Л.В.
Потерпілих-ОСОБА_1.,ОСОБА_2., ОСОБА_3.
та їх представника ОСОБА_4.
Представника цивільного відповідача - ВАТ «Сумське
МНВО ім.М.В.Фрунзе» Висоцького Р.В.
Засуджених - ОСОБА_5., ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією представника цивільного відповідача - ВАТ «Сумське МНВО ім.М.В.Фрунзе» та за апеляцією потерпілих ОСОБА_1., ОСОБА_7, ОСОБА_3. на вирок Ковпаківського районного суду м.Суми від 9 червня 2006 року, яким,-
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1, раніше не судимий, житель м.Суми,-
засуджений за ст.271 ч.2 КК України на один рік виправних робіт з відрахуванням 10% заробітку в дохід держави,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2
народження, уродженець АДРЕСА_2 відповідно до ст. 89 КК України не судимий, житель м.Суми,-
засуджений за ст.271 ч.2 КК України на один рік виправних робіт з відрахуванням 10% заробітку в дохід держави.
Постановлено стягнути з ВАТ «НВО ім.М.В.Фрунзе» в відшкодування моральної шкоди на користь: ОСОБА_2 - 10000 грн.; ОСОБА_1 -10000 грн.; ОСОБА_3 - 5000 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5., ОСОБА_6 по 250 грн. на користь ОСОБА_1. за її витрати по оплаті праці адвоката.
В задоволенні вимог ОСОБА_6, ОСОБА_1 про стягнення 3000 грн. матеріальної шкоди відмовлено.
Цим вироком вищезазначені особи засуджені за вчинення такого злочину.
Наказом № НОМЕР_1 від 27.10.2005 р. голови правління ВАТ «Сумське НВО ім.Фрунзе», ОСОБА_5 був призначений на посаду ІНФОРМАЦІЯ_3 ливарного цеху НОМЕР_2 по підготовці виробництва, і, згідно посадової інструкції, за посадою ОСОБА_5 був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, був службовою особою.
Наказом № НОМЕР_3 від 21.11.2001 р. голови правління ВАТ «Сумське НВО ім.М.В.Фрунзе», ОСОБА_6. був призначений на посаду ІНФОРМАЦІЯ_4 дільниці другої групи цеху НОМЕР_2 підприємства, і згідно посадової інструкції, за посадою ОСОБА_6. був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, був службовою особою.
ОСОБА_7. з 2001 р. працював ІНФОРМАЦІЯ_5 бригадиНОМЕР_4 ливарного цеху НОМЕР_2 цього ВАТ.
Наказом начальника цеху НОМЕР_2 цього ВАТ № 470 від 8.09.2005 р. було проведено закріплення бригад та призначені відповідні особи за дотриманням правил безпеки виробництва, і за бригадоюНОМЕР_4 був закріплений ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8., а у разі його відсутності, - ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6., а на час відпустки завгоспа ОСОБА_12. наказом начальника цеху НОМЕР_2 № 538 від 24.10.2005 р. виконувати обов'язки цього завгоспа з 6.10.2005 р. було призначено ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8.
Таким чином, з 6.10.2005 р. бригадаНОМЕР_4 цеху НОМЕР_2 ВАТ була підпорядкована ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6.
Протягом тривалого часу в цеху НОМЕР_2 використовувався конвеєр моделі 80-80-50 ТУ 24.09.459-79 інв. НОМЕР_2411, виготовлений в 1984 р. і призначений для транспортування сипучих, дрібно-кускових матеріалів і штучних вантажів.
28.10.2005 р., близько 7 год.30 хвилин майстер ОСОБА_6. видав завдання бригадиру слюсарів ОСОБА_9. на проведення профілактичного огляду і ремонту обладнання цеху НОМЕР_2.
Близько 8 год.30 хвилин ОСОБА_6. стало відомо, що на конвеєрі інв. НОМЕР_2411 проковзує стрічка, тому він не працює. Після цього ОСОБА_6. пішов по цеху, щоб надати відповідне розпорядження слюсарям-ремонтникам по ремонту обладнання, а коли підійшов до конвеєра інв.НОМЕР_2411, то дізнався, що завдання на натяжку стрічки конвеєру надав слюсарям бригадиНОМЕР_4 ОСОБА_7., ОСОБА_10. і ОСОБА_11. заступник начальника цеху НОМЕР_2 по підготовці виробництва ОСОБА_5
Після закінчення ремонту і натяжки стрічки конвеєра слюсарі не змогли його запустити із-за неполадок електрообладнання, після ремонту якого електриками, конвеєр інв.НОМЕР_2411 було запущено в роботу близько 9 год.10 хвилин, а заступник начальника цеху НОМЕР_2 ОСОБА_5 і майстер ОСОБА_6., діючи всупереч своїм службовим обов'язкам, не впевнившись, що всі захисні загородження конвеєру інв.НОМЕР_2411, які оберігають приводний та допоміжні барабани зі сторони площадки, знаходяться на своїх місцях, і його стан не відповідає вимогам п.п. 5.1, 5.2 паспорту конвеєра, п. 3.1 ГОСТу 12.2.022-80, не забезпечили безпечні умови праці робітникам і відповідність їх нормативно-правовим актам по охороні праці, дали незаконне розпорядження слюсарям-ремонтникам ОСОБА_7. і ОСОБА_10, щоб вони з площадки для обслуговування протягом тривалого часу наглядали за безперебійною роботою конвеєра, і, в разі його поломки, оперативно його
відремонтували, після чого їх залишили, а ОСОБА_7. і ОСОБА_10 принесли шматки бітуму від приміщення цеху НОМЕР_2, піднялись на площадку по обслуговуванню конвеєру, яка згідно ГОСТу НОМЕР_22.2..022-80, була їх постійним робочим місцем, де, з метою уникнення пробуксовування стрічки при навантаження конвеєру піском, ОСОБА_10 став на корпус приводного редуктора та почав спостерігати чи почали завантажувати пісок та стрічку, а ОСОБА_7. в цей же час, перебуваючи між редуктором і приводним барабаном на працюючому конвеєрі, почав підкидати бітум між приводним барабаном і конвеєрною стрічкою для кращого зчеплення стрічки з приводним барабаном. Оскільки підкидання бітуму на те місце не давало необхідного ефекту, ОСОБА_7. взяв шматок бітуму і правою рукою при працюючому конвеєру, при відсутності захисного загородження приводного барабану наносив смолу на цей барабан, і, близько 9 год.ЗО хвилин, права рука ОСОБА_7 потрапила між стрічкою і привідним барабаном, була відірвана від тулуба, після чого ОСОБА_10 зупинив конвеєр, і ОСОБА_7 витягли з-під барабану, доставили в Сумську міську лікарню НОМЕР_2, де він помер.
В апеляції потерпілі ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., не оспорюючи фактичні обставини справи, доводять про те, що судом не враховано ступінь, глибина та тривалість того душевного горя від невідворотної втрати, тому прохають змінити вирок суду в частині вирішення їх цивільного позову і стягнути на користь ОСОБА_1. 75600 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_2. та ОСОБА_3. по 37800 грн. моральної шкоди з цивільного відповідача - ВАТ «СМНВО ім.М.В.Фрунзе».
В апеляції представник цивільного відповідача - ВАТ «СМНВО ім.М.В.Фрунзе» не оспорює фактичні обставини справи, але доводить про незаконність вироку суду в частині стягнення моральної шкоди на користь потерпілих з ВАТ «СМНВО ім.М.В.Фрунзе», хоча це стягнення слід було провести з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м.Суми. Прохає вирок в частині стягнення з ВАТ «СМНВО ім.Фрунзе» відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. скасувати, постановити новий вирок про стягнення моральної шкоди з Відділення виконавчої дирекції вищезазначеного Фонду, зменшивши розмір компенсацій моральної шкоди ОСОБА_1., ОСОБА_2., а ОСОБА_3. відмовити в відшкодування цієї шкоди.
Вислухавши доповідь судді, виступи потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3. та їх представника ОСОБА_4., які підтримали свою апеляцію, виступ представника цивільного відповідача, - ВАТ «СМНВО ім.М.В.Фрунзе» Висоцького Р.В., який підтримав свою апеляцію, виступи засуджених ОСОБА_5., ОСОБА_6, які покладалися на рішення суду, думку прокурора Паливоди Л.В. про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілих ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. підлягає частковому задоволенню, а апеляція представника цивільного відповідача, - ВАТ «СМНВО ім.М.В.Фрунзе» задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, відповідно до ст.2 ч.І Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що дія цього Закону поширюються на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни. Застрахованою особою є фізична особа (працівник) на користь якої здійснюється страхування.
Потерпілі ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., на думку колегії суддів, не є застрахованими особами в тлумаченні вищезазначеного Закону, і на них не може поширюватися дія цього Закону в частині стягнення моральної шкоди тому, що ВАТ «СМНВО ім.М.В.Фрунзе» не сплачувало за них страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України.
Передбачене ж ст.237-1 КЗпП України та ст. 1167 ЦК України відшкодування моральної шкоди, як один із засобів захисту немайнових прав громадян, що відшкодовується особою, що заподіяла шкоду, або власником чи уповноваженим органом,, не застосовується щодо осіб, які підлягають обов'язковому соціальному страхуванню згідно Закону. Ці норми регламентують відшкодування шкоди всім іншим особам, які не є суб'єктами страхування від нещасного випадку і на яких не поширюється дія Закону, як викладено в п.4.2 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 р. № І-рп/2004.
Отже, відшкодування моральної шкоди потерпілим Лук'яновим необхідно здійснювати згідно положень ЦК України.
У разі смерті працівника на виробництві Закон дозволяє виплатити сім'ї померлого одноразову допомогу на сім'ю, по одноразовій допомозі на кожного утриманця і щомісячні страхові виплати утриманцям годувальника. Відділення Фонду виплатило на користь ОСОБА_1одноразову допомогу при факті смерті потерпілого ОСОБА_7 на виробництві у розмірі 53839,20 грн. на виконання положень ст.ст.21,34 Закону.
Згідно роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями), спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються при умові, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України та відповідними нормативними актами, які регулюються спірні правовідносини.
Однак, ст.ст. 1,21,28,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, що спричинило втрату працездатності», передбачають виплату грошової суми за моральну шкоду, за наявності факту такої шкоди, виключно потерпілому, а нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини по відшкодуванню моральної шкоди, є ч.2 ст. 1168, та ч.І ст. 1172 ЦК України, якими суд 1-ї інстанції вірно керувався при постановленні вироку в частині вирішення цивільного позову потерпілих при стягнення на їх користь моральної шкоди саме з ВАТ «Сумське МНВО ім.М.В.Фрунзе».
Разом з тим, колегія суддів вважає, що стягнувши з ВАТ «Сумське МНВО ім.М.В.Фрунзе моральну шкоду на користь ОСОБА_1., ОСОБА_2. по 10000 грн., а на користь ОСОБА_3. 5000 грн., суд 1-ї інстанції не в повній мірі врахував ступінь страждань потерпілих у зв'язку зі смерттю їх сина та брата ОСОБА_7 на виробництві, тому колегія суддів дійшла переконання, що сума стягнення моральної шкоди з ВАТ «Сумське МНВО ім.М.В.Фрунзе» на користь ОСОБА_1. підлягає збільшенню з 10000 грн. до 25000 грн., на користь ОСОБА_2. підлягає збільшенню з
5
10000 грн. до 15000 грн., і на користь ОСОБА_3. підлягає збільшенню з 5000 грн. до 15000 грн.
Тому вирок в частині вирішення цивільного позову підлягає зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362,366,377 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілих ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. задовольнити частково, а апеляцію представника цивільного відповідача, - ВАТ «Сумське МНВО ім.М.В.Фрунзе» залишити без задоволення.
Вирок Ковпаківського районного суду м.Суми від 9 червня 2006 р. щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову про стягнення моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. змінити.
Збільшити розмір стягнення моральної шкоди з ВАТ «Сумське МНВО ім.М.В.Фрунзе» на користь ОСОБА_1 з 10000 грн. до 25000 (двадцяти п'яти тисяч) грн.; на користь ОСОБА_6, - з 10000 грн. до 15000 (п'ятнадцяти тисяч) грн.; на користь ОСОБА_3, - з 5000 грн. до 15000 (п'ятнадцяти тисяч) грн.
В решті цей вирок залишити без змін.
Головуючий - Безверхий О.М.
Судді - Лантушенко Ю.Ф., Гончаров М.В.
Вірно: суддя апеляційного суду -