Справа №11-598 2006р. Головуючий у 1-й інстанції- Мілейко М.П.
Категорія ст. 119 ч.І Доповідач- Гончаров М.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року серпня "10" дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого- Безверхого О.М.,
суддів- Гончарова М.В.,
Лантушенка Ю.Ф., з участю прокурора- Паливоди Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Роменського міськрайонного суду від "8" червня 2006р. якою, кримінальна справа відносно
ОСОБА_1, З грудня 1971 року народження, не судимого направлена на додаткове розслідування
ВСТАНОВИЛА:
Згідно зміненого прокурором обвинувачення ОСОБА_1. обвинувачується в тому , що ЗО серпня 2004 року, знаходячись в стані алкогольного сп"яніння , отримавши відмову ОСОБА_2 надати сірники та води, діючи з низовинних мотивів, переліз через паркан господарства ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, відчинив хвіртку, впустивши ОСОБА_3 Знаходячись біля будинку, ОСОБА_1. підійшов до ОСОБА_2 і грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства , проявляючи особливу зухвалість, умисно, з хуліганських мотивів наніс йому удари руками та ногами по різним частинам тіла ОСОБА_2 спричинивши легкі тілесні ушкодження.
Під час скоєння хуліганських дій ОСОБА_1 . причинив ОСОБА_2. 13 переломів ребер та під капсульний розрив долі печінки, тобто умисно заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Знаходячись в коридорі будинку ОСОБА_1. умисно вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_2 і той впав , та вдарився потилицею об одвірок дверей та підлогу і отримавши крововиливи у м"які тканини потиличної області голови, не приходячи до свідомості , помер, тобто скоїв вбивство через необережність.
Під час судового слідства суд дійшов висновку про направлення
справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та
2 неправильності досудового слідства та об" єднання з іншою справою , яка знаходиться на стадії розслідування щодо ОСОБА_1 Зокрема, суд вказує на те, що не вмінено відносно ОСОБА_1 скоєння ним злочину, передбаченого ст. 162 ч.2 КК України , а також не притягнутий до кримінальної відповідальності за цим законом свідок ОСОБА_3 і при формулюванні обвинувачення в суді в порядку ст. 277 КПК України , допущена невідповідність висновків викладених в обвинувальних документах, фактичним обставинам справи.
В поданій апеляції прокурор ставить питання про скасування постанови суду як незаконної і направлення справи на новий судовий розгляд мотивуючи тим, що умисел ОСОБА_1 на незаконне проникнення в житло не доведений, а відносно того, що допущена невідповідність висновків викладених в обвинувальних документах фактичним обставинам, то суд не вказав, в чому проявилась ця невідповідність. Крім цього , суд вказавши в постанові на неможливість застосування до ОСОБА_1 Закону України " Про амністію" діяв упереджено та не зазначив які ж слідчі дії необхідно провести під час досудового слідства.
Заслухавши доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України суд вправі повернути кримінальну справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства лише в тому разі, коли їх не можна усунути в судовому засіданні.
Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування суд зазначив про необхідність пред"явлення нового обвинувачення щодо ОСОБА_1 за ст. 162 КК України , а також притягнення за цим законом свідка ОСОБА_3
Але з таким рішенням суду колегія суддів погодитись не може.
По перше, вказівка суду у мотивувальній частині постанови про наявність складу злочину передбаченого ст. 162 ч. 2 КК України в діях ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 до постановлення вироку, є упередженою.
По друге, суд не врахував того, що злочин передбачений цим законом носить умисний характер, тобто особа, яка проникла в житло чи до іншого володіння особи, повинна діяти з прямим умислом направленим на незаконне проникнення в житло чи іншого володіння особи.
В судовому засіданні ОСОБА_1. і свідок ОСОБА_3 заперечували проти умисного проникнення в житло ОСОБА_2 При цьому , ОСОБА_1. пояснив що за згодою ОСОБА_2 і разом з ним він пішов до будинку за сірниками та попити води, а свідок ОСОБА_3 вказував , що в житло він зайшов з метою перешкодити ОСОБА_1. бити ОСОБА_2
Для того щоб з"ясувати ці обставини суду необхідно було дослідити інші матеріали справи , зокрема допитати з цього приводу свідка ОСОБА_2, дослідити постанови про закриття матеріалів слідства в кримінальній справі відносно ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 (а. с. 107, 184) і дати їм неупереджену та об"єктивну оцінку , але суд цього не зробив.
з
Крім цього, судом не враховані вимоги п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року " Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" відповідно до якого повернення справи на додаткове розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб допускається лише за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх неможливий і що надійшло відповідне клопотання прокурора , обвинуваченого, його захисників чи законного представника.
Отже, якщо суд вважав що в діях ОСОБА_3 є склад злочину , передбачений ст. 162 ч . 2 КК України , то така справа могла розглядатися окремо від справи за обвинуваченням ОСОБА_1
Крім того, в п. 4 зазначеної постанови Пленуму вказаний перелік осіб, які можуть клопотати про повернення справи на додаткове розслідування з підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, це - прокурор, обвинувачений , його захисник чи законний представник . В цьому переліку немає потерпілого чи його представника, хоча таке клопотання в судовому засіданні заявили потерпілі та їх представник.
В постанові про направлення справи на додаткове розслідування суд вказав і на те , що при формуванні обвинувачення в суді , в порядку ст. 277 КПК України допущено невідповідність висновків, викладених в обвинувальних документах, фактичним обставинам справи.
При цьому суд не зазначив , в чому проявилась ця невідповідність. Суд не врахував того, що прокурор вправі змінити пред"явлене обвинувачення в суді і це нове обвинувачення тягне за собою або зміну обсягу обвинувачення, або зміну кваліфікації дій підсудного, і таким чином зміни обвинувачення не будуть відповідати обвинуваченню, яке було пред"явлене під час досудового слідства та обвинувальному висновку.
Вказуючи в постанові про направлення справи на додаткове розслідування, на необхідність об"єднання даної справи з кримінальною справою, яка розслідується ,суд зазначив , що при об'єднанні справ, буде неможливо застосувати щодо ОСОБА_1 Закон України " Про амністію".
Колегія суддів вважає, що суд в даному випадку діяв упереджено. Не розглянувши справу по суті, не дослідивши всіх доказів, не запитавши думку підсудного про можливість застосування до нього цього закону, суд вже вирішив, що по справі слід звільнити ОСОБА_1 від відповідальності за цим законом.
Крім цього, колегія суддів звернула увагу і на те, що суд приймаючи рішення про направлення даної справи на додаткове розслідування , порушив вимоги п. 13 зазначеної Постанови і не вказав в постанові, які ж слідчі дії необхідно провести під час додаткового розслідування справи.
За таких обставин, повернення справи відносно ОСОБА_1 на додаткове розслідування є необгрунтованим, а тому постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до Недригайлівського районного суду.
Керуючись ст. ст. 362, 366 , 377 КПК України , колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Постанову Роменського міськрайонного суду від 8 червня 2006 року, якою кримінальна справа відносно ОСОБА_1 направлена на додаткове розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Недригайлівського районного суду.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити, тримання під вартою.
Головуючий: Безверхий О.М.
Судді: Гончаров М.В.
Лантушенко Ю.Ф.