ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 рокуСправа № 2а-2292/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Кириченко О.О.,
з участю прокурора Бордюженко Є.Р.,
представника позивача Драган Н.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області до ОСОБА_2 про стягнення фінансової санкції,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2008 року прокурор міста Луцька в інтересах держави в особі Територіального управління Головної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області звернувся до Луцького міськрайонного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення фінансової санкції в сумі 1700 гривень за порушення законодавства про автомобільний транспорт. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що до відповідача 08 травня 2008 року територіальним управлінням Головної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області застосовано фінансову санкцію в сумі 1700 гривень за вчинене порушення законодавства про автомобільний транспорт. В добровільному порядку відповідач зазначених коштів не сплатив. Вважає, що несплата фінансової санкції відповідачем призводить до ненадходження коштів до Державного бюджету та може завдати істотної шкоди державі.
17 червня 2008 року ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області відкрито провадженні у даній справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 17.07.2008 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_2 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області про скасування постанови про накладення штрафної санкції від 08.05.2008 року.
12 травня 2010 року ухвалою Луцького міськрайонного суду провадження в даній справі поновлено.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 12.05.2010 року дану адміністративну справу в порядку статтей 18, 22 КАС України передано на розгляд Волинського окружного адміністративного суду, оскільки після відкриття провадження у справі виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил предметної підсудності, яка до Волинського окружного адміністративного суду надійшла 18.08.2010 року.
В судовому засіданні прокурор Бордюженко Є.Р. та представник позивача Драган Н.М. позовні вимоги підтримали з підстав наведених в позовній заяві. Просять стягнути з відповідача фінансову санкцію за порушення законодавства про автомобільний транспорт в сумі 1700 грн. Також додали, що відповідач оскаржував постанову про накладення на нього фінансової санкції від 08.05.2008 року в судовому порядку, однак в його позові було відмовлено, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 року в даний час набрало законної сили. Крім того, ним була оскаржена ухвала Луцького міськрайонного суду від 23.12.2008 року про передачу справи на розгляд Волинського окружного адміністративного суду за підсудністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 року його апеляційна скарга була залишена без задоволення, а рішення – без змін.
Відповідач ОСОБА_2 неодноразово, зокрема, 30.08.2010 року та 09.09.2010 року в судові засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про час та дату їх проведення, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення №0362303, №4302503486297. Про причини неявки суд не повідомляв, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, заперечень на позов не подавав. У зв’язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності та проаналізувавши вимоги чинного законодавства суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
З дослідженого судом акту територіального управління Головної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області №040017 від 29.03.2007 року «Про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом» складеного державними інспекторами інспекції вбачається, що 29 березня 2007 року під час перевірки автомобіля марки «Фольксваген LТ 35», державний номерний знак НОМЕР_1 на 18 місць, який належить ОСОБА_2 та яким на момент перевірки він же керував відсутня і неоформлена ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг та документ, що посвідчує оплату транспортних послуг.
Даний акт ОСОБА_2 підписаний на місці складання, і останній зробив запис, що з актом згідний, а документи на перевезення пасажирів виготовляються.
Постановою начальника територіального управління Головної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області про застосування фінансових санкцій №027806 від 08 травня 2007 року на підставі частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до ОСОБА_2 застосовано фінансову санкцію в сумі 1700 гривень за допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт, яка відповідно до відмітки про вручення рекомендованого поштового відправлення за №88329, що оглянуте судом, отримана відповідачем 11 травня 2007 року.
Стаття 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту – Закон №2344-ІІІ) передбачає, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно зі статтею 29 Закону №2344-ІІІ, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу за договором перевезення пасажира транспортним засобом, що використовується ним на законних підставах.
З дослідженого судом свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії В02 №383971 вбачається, що 24.02.1994 року ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Луцької міської ради.
Згідно зі статтею 39 Закону України № 2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’явити особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Для виконання нерегулярних пасажирських перевезень водій автобуса повинен мати: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Пункт 33 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачає, що підлягає ліцензування надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт». Разом з цим, статтею 9 Закону №2344-ІІІ визначено, що ліцензія видається на господарську діяльність з: надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб’єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб’єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб’єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 26 Порядку).
Пункт 27 Порядку визначає, що у разі неявки уповноваженої особи суб’єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій. В пункті 29 Порядку визначено, що копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб’єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Судом встановлено, що постанова про застосування фінансових санкцій з роз’ясненням порядку її оскарження направлялась поштою ОСОБА_2 та відповідно до відмітки про вручення рекомендованого поштового відправлення за №88329, яке оглянуте судом, отримана відповідачем 11 травня 2007 року.
Суд вважає за необхідне відмітити, що в акт перевірки ОСОБА_2 підписав, і власноручно зазначив, що відсутні документи виготовляються. Отже, відповідач в акті не посилався на те, що не займається таким видом діяльності як перевезенням пасажирів, а навпаки вказав, що документи на цю діяльність виготовляються. Крім того, з ліцензії Серії АВ №422437 вбачається, що ОСОБА_2 01 липня 2008 року строком на п’ять років було видано ліцензію Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті з видом господарської діяльності – надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» (дозволений вид робіт – внутрішні перевезення пасажирів автобусами).
З оглянутої в судовому засіданні копії постанови Волинського окружного адміністративного суду у справі №2а-1461/10 вбачається, що постанова про накладення фінансової санкції №027806 від 08.05.2007 року оскаржувалась ОСОБА_2 до суду, проте постановою суду від 03.06.2010 року в задоволенні його позову було відмовлено, яка позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалась, і рішення суду набрало чинності.
На день розгляду справи штрафна санкція відповідачем не сплачена.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що рішення про застосування фінансових санкцій на момент розгляду справи є чинним, штраф відповідачем не сплачено, суд вважає, що є всі правові підстави для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 до Державного бюджету 1700 гривень штрафної санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Судові витрати по справі згідно частини 4 статті 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтей 11, 17, 94, 122, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 60 Закону України «Закону України про автомобільний транспорт», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1700 (одна тисяча сімсот) гривень фінансової санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 14 вересня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич