ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" вересня 2007 р.                                                                              Справа № 3/164-07/11

За позовом     Селянського фермерського господарства «Альберта»,

                        м. Миронівка

до                     Сільськогосподарського товариства з обмеженою

                        відповідальністю «АПО ім. Бузницького», м. Миронівка

про                  стягнення 28 260 грн.

Суддя –Мальована Л.Я.

                                                                 позивач –Дикий С.М. –голова                       

                                       Представники:                 правління  

                                                            відповідач –не з’явився

                             Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 28 260 грн. збитків, які завдані останнім внаслідок самовільного використання земельної ділянки площею 26 га.

Відповідач в засідання суду не з’явився, але надіслав письмову відповідь від 04.07.2007 р., в якій зазначено, що в даний час арбітражний керуючий Седлецький О.В. виконує обов’язки ліквідатора СТОВ ім. Бузницького та ЗАТ «АПО Бузницького», позов пред’явлено до СТОВ «АПО ім. Бузницького», тому він не може представляти інтереси відповідача при розгляді даної справи. Позивач не звернувся в строк, передбачений ст. 14 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому відповідно до п. 2 зазначеної статті –вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання –не розглядаються і вважаються погашеними. Крім того, позивачем пропущено загальний строк позовної давності, передбачений ст. 275 ЦК України.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

В 2001 році СТОВ «АПО ім. Бузницького»(відповідач по справі) без погодження з позивачем та орендодавцями (які продовжували стосунки з позивачем з 2000 р.) самовільно зайняв та засіяв земельну ділянку площею 26 га, з орендованих позивачем 60,9 га земельної площі. Між сторонами договір суборенди земельної ділянки  загальною площею 26 га не укладався. Таким чином відповідач порушив норми ст. 8 ЗУ «Про оренду землі». Позивач неодноразово звертався як в усній, так і в письмовій формі до відповідача, але останній відповіді не надав, зібрав урожай в 2001 році і звільнив вказану земельну ділянку, чим наніс збитки позивачу в сумі 28 260 грн.

При розгляді матеріалів справи в судовому засіданні встановлено, що позивач пред’явив позов до відповідача СТОВ «АПО ім. Бузницького», тобто до відповідача, якого не існує в ЄДРПОУ.

ТОВ ім. Бузницького на адресу суду направило лист № 86 від 20.06.2007 р., в якому повідомило, що підприємства з назвою сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «АПО ім. Бузницького»ніколи не існувало і не існує .

15.05.2007 р. судом було здійснено запит до Київського обласного управління статистики, в якому просив повідомити про включення СТОВ «АПО ім. Бузницького»до ЄДРПОУ. Головне управління статистики у Київській області надало відповідь, в якій вказало, що СТОВ «АПО ім. Бузницького»в єдиному державному реєстрі по Київській області не значиться.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач пред’явив позов до неналежного відповідача.

Враховуючи те, що відносини мали місце в 2001 році, тому суд розглядаючи справу застосовує норми ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Доказів пред’явлення позивачем претензії відповідачу або вимоги встановленої нормами ЦК УРСР, або ЦК України позивач не надав.

За ст. 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові.

Ч. 2 ст. 80 ЦК УРСР встановлено, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові. Позивач в позовній заяві не заявляв клопотання щодо поновлення строку позовної давності, не зазначав взагалі поважні причини пропуску строку позовної давності, не надав належних доказів того, що пред’явленню перешкоджала надзвичайна подія, тобто у нього не було можливості пред’явити позов до суду, тому суд не вбачає підстав для поновлення строку позовної давності.

За таких обставин в позові слід відмовити у зв’язку з пропуском строку позовної давності, витрати по сплаті держмита, судові витрати покласти на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 71, 80 ЦК УРСР, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

                                             В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Суддя                                                                                Мальована Л. Я.