Справа № 2-5499/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    02 липня  2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого                                 Льон С.М.

при секретарі                                         Гуменюк С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» в особі Кіровоградського центрального регіонального відділення ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та звернення стягнення на майно,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та звернення стягнення на заставне майно. Вказав, що 08.02.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання кредиту №20-04П/2007, відповідно до якого банк надав останньому кредит в розмірі 38780гривень для придбання автомобіля, а позичальник зобов”язувався повернути кредит частками відповідно до графіку погашення та сплачувати відсотки за його користування в розмірі 16 відсотків річних, не пізніше ніж 07.02.2011 року. Позичальник належним чином взяті на себе зобов’язання не виконує, у зв”язку з чим станом на 01.04.2010 року заборгованість по кредиту становить 27464.76 грн., а тому  просить стягнути з відповідача зазначену суму, за рахунок заставного майна.

    Представник позивача в судове засідання подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав в повному об’ємі.

    Відповідач в судове засідання подав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги визнав в повному об’ємі.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

    Судом встановлено, що між 08.02.2007 року між ПАТ  “Мегабанк” та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №20-04П/2007, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 388780гривень, а позичальник зобов’язався повертати наданий кредит частками у обсязі відповідно до графіку погашення кредиту (додаток № 1 до договору) та сплачувати за користування кредитом відсотки у розмірі та порядку відповідно до умов договору, але у всякому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 07.02.2011 року. Крім того, 08.02.2007року між сторонами укладено договір застави майна, предметом даного є автомобіль марки ВАЗ – 21101, 2007року випуску, державний номер НОМЕР_1. Відповідно до п. 1.4 Договору застави, за рахунок предмету застави Заставодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному об’ємі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, комісійної  винагороди, неустойки, основної  суми боргу та будь – якого  збільшення цієї суми, яке було  прямо  передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання, а також  відшкодування витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги за основним зобов’язанням і зверненням стягнення на предмет застави, відшкодування збитків, завданих  порушенням  основного зобов’язання чи умов Договору.

    Крім того, згідно додаткової угоди №4 від 28.08.2008року  пункт 1.1. Розділу №1 «Предмет договору» фразу – «сплатити проценти у розмірі 16 % річних» змінено на фразу «сплатити проценти у розмірі 22% процентів річних». Тобто, фактично даною додатковою угодою змінено відсоткову ставку за користування кредитом по основному договору кредити №20-04/П/2007 віжд 08.02.2007року.  

Згідно п. 7.1 Договору за порушення термінів повернення кредиту та /або процентів за кредит позичальник повинен сплатити пеню  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу від несвоєчасно сплаченої суми..

    Відповідно до п. 3.3.1 Договору сторони домовились, що у випадку порушення позичальником умов кредитного договору банк має право  достроково розірвати Договір та вимагати від позичальника негайного /дострокового/ повернення всієї суми кредиту, погашення  нарахованих процентів та сплату можливих  штрафних санкцій.

    В судовому засіданні з’ясовано, що ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконано. Позивачем на адресу відповідача були направлені вимоги – повідомлення від 21.08.2009 року №1124, від 07.09.2009року №1237 та розрахунки заборгованості, в яких запропоновано виконати зобов’язання по договору, однак останнім заборгованість по кредиту сплачена не була.

    Станом на 01.04.2010 року заборгованість по кредитному договору становить 27464.76грн..

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

    Статтею 1049 ч. 1 ЦК України встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Вищенаведені обставини, положення ч. 2 ст. 1050 ЦК України, п. 7.1 Кредитного договору свідчать про те, що банку належить право дострокового припинення дії договору та стягнення з позичальника суми заборгованості по кредиту, відсотків за фактичний час використання кредиту та нарахованої пені.

    З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором кредиту в сумі 27464.76 грн., яку необхідно погасити за рахунок заставного майна.

        Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати сплачений судовий збір в сумі 279.15грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

    Керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

    Позов Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» в особі Кіровоградського центрального регіонального відділення ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та звернення стягнення на майно - задовольнити.

    Розірвати кредитний договір  №20-04П/2007 від 08 лютого 2007року, укладений між  ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1.

Звернути стягнення на заставне майно, а саме – автомобіль легковий марки ВАЗ, модель 21101, 2007року випуску, колір – чорний, № шасі /кузова, рами/ НОМЕР_2, тип – легковий седан – В, реєстраційний номер  НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності  і задовольнити за рахунок його реалізації  вимоги ПАТ «Мегабанк» в сумі 27464.76гривень.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк» сплачені судові витрати  -  судовий збір в сумі 279.15гривень та витрати інформаційно – технічного характеру 120гривень.

    На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                         Льон С.М.