Апеляційний суд Запорізької області
Судова палата з цивільних справ
Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162
Суддя 1-ї інстанції Бульба О.М. Суддя доповідач Бондар М.С .
21 вересня 2010 року Справа № 22-6638/10
У Х В А Л А
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя : Бондар М.С., судді: Гончар О.С., Приймак В.М.
секретар - Белименко С.В.
при участі: прокурора - адвоката
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 06.08.2010 року у справі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Великий Луг-Дар" про стягнення заборгованості заробітної плати, вихідної допомоги та грошової компенсації за невикористану відпустку, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Великий Луг-Дар" (далі-Товариство) про стягнення заборгованості заробітної плати, вихідної допомоги та грошової компенсації за невикористану відпустку, посилаючись на те, що він працював на підприємстві відповідача на посаді технічного директора. 21.08.2009 року звільнений з роботи в зв'язку зі скороченням штатів по ст.40 п.1 КЗпП. Про те, товариство не сплатило йому заробітну плату в розмірі 44 280 грн., вихідну допомогу на суму 16 388 грн. та не сплатило грошову компенсацію за невикористані відпустки з 2007 року по 2009 рік. у розмірі 2 801 грн. 53 коп.. Тому просив стягнути кошти на загальну суму 44 280 грн. 32 коп.
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 06.08.2010 року з'явленні вимоги задоволені частково. На користь позивача стягнуто борг по заробітній платі в сумі 5 512 грн. 58 коп., вихідна допомога у сумі 500 грн. та 1265 грн. 61 коп. як грошова компенсація за невикористані відпустки. В решті заявлені вимоги відхилені.
У скарзі позивач просив скасувати рішення суду першої інстанції, зауважуючи на тому, що суд неправильно з'ясував обставини справи.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального и процесуального права.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 працював у Товаристві на посаді технічного директора і за наказом № 4-к від 21.08.2009 року звільнений з роботи у зв'язку зі скороченням штатів з підстав п.1 ст.40 КЗПП.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених (ст.116 КЗПП).
У своїй Довідці товариство повідомляє, що залишок несплаченої заробітної плати позивачу становить 5512 грн. 58 коп. (а.с.75).
Стосовно невиплати заробітної плати позивачу проводилась також прокурорська перевірка.
За її наслідками встановлено, що розмір невиплаченої працівнику заробітної плати дорівнює 5512 грн. 58 коп. (а.с.7).
Саме цю суму суд і стягнув на користь позивача.
Отже вимоги позивача про стягнення боргу із заробітної плати у розмірі 44 280 грн. 32 коп. не є переконливими.
За ст.44 КЗПП при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Суд першої інстанції відзначив, що підприємство надало всі бухгалтерські розрахунки щодо належних позивачу виплат при звільненні та керуючи документи з цього питання.
Зокрема у наказі Товариства № 6 від 01.07.2007 року "Про оплату праці" йдеться, що розмір заробітної плати ОСОБА_2, як технічному директору, нараховується пропорційно відпрацьованому часу (а.с.33).
Час який позивач був зайнятий роботою визначений у Табелях (а.с.48-74).
Посилаючись на Табель була вирахувана середня заробітна плата позивач, а саме - 500 грн. (а.с.37).
Таким чином позивач після звільнення мав право на отримання вихідної допомоги у розмірі 500 грн., як це і вирішив суд першої інстанції.
Статтею 83 КЗПП встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Під час розгляду справи відповідач вирахував й надав суду завірену довідку щодо розміру такої грошової компенсації (а.с.77).
В обґрунтування свого рішення суд і посилався на зазначену довідку.
Будь-яких доказів, які б вказувала на неправильність обчислення не має.
З огляду на викладене, аргументи апеляційної скарги про незаконність рішення суд не є переконливими, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.307,308,313,314315,317 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 06.08.2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Судді: