СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
24 лютого 2010 року Справа № 2-24/5664-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Заплава Л.М.,
Фенько Т.П.,
за участю представників сторін:
позивач, ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 09.04.08, фізична особа-підприємець ОСОБА_2;
представник відповідача, не з'явився, закрите акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" в особі Кримського регіонального управління закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" ;
представник позивача, ОСОБА_3, угода б/н від 10.11.09, фізична особа-підприємець ОСОБА_2;
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г. ) від 13.01.2010 року у справі № 2-24/5664-2009
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (наб. Перемоги, 50,Дніпропетровськ,49000)
в особі Кримського регіонального управління закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (пров. Г. Аджимушкая, 1,Сімферополь,95000)
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г. ) від 13.01.2010 року у справі № 2-24/5664-2009 відмовлено у прийнятті до розгляду позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про надання тлумачення кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем 21.08.2007 року на підставі змісту попередніх переговорів, практики відносин між сторонами та їх подальших намірів та подальшої поведінки, звичаїв ділового обороту, визнання даного договору частково недійсним у частині суб’єктного складу його учасників та строку виконання зобов’язань у ньому під заставу неіснуючого майна та про зміну даного договору у зазначеній частині.
Не погодившись з постановленим судовим актом, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2010 року скасувати.
Письмових заперечень проти апеляційної скарги до суду не надходило.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 лютого 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 24 лютого 2010 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П.
У судове засідання 24 лютого 2010 року представник відповідача закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі Кримського регіонального управління закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У жовтні 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", який виступає в особі Кримського регіонального управління закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", просив визнати недійсним договір застави рухомого майна № 27-07 М від 21.08.2007 року, укладений між ним та відповідачами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в умовах укладеного договору позивач вбачає порушення його права та законного інтересу виконувати належним чином зобов'язання за кредитним договором.
Заперечуючи проти позову, Кримське регіональне управління закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" просило у позові відмовити, оскільки договір кредиту та договори застави укладалися з фізичною особою, тоді як позивачем у справі є фізична особа - підприємець (а.с. 28).
28 листопада 2009 року позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся з позовною заявою, де просив надати тлумачення кредитного договору, укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "ПриватБанк" 21 серпня 2007 року на підставі змісту попередніх переговорів, практики відносин між сторонами та їх подальших намірів та подальшої поведінки, звичаїв ділового обороту, визнати даний договір частково недійсним у частині суб'єктного складу його учасників та строку виконання зобов'язань у ньому під заставу неіснуючого майна, змінити даний договір у зазначеній частині.
У відзиві на позов Кримське регіональне управління закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" просило направити справу за підсудністю до міста Дніпропетровська (а.с. 74).
Оскаржена ухвала мотивована тим, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Вивчивши матеріали справи, вислухавши позивача та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженої ухвали.
Згідно статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
У пункті 2 Інформаційного листа від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України зазначив, що з огляду на приписи частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що предметом первісної вимоги, викладеної у позовній заяві, було визнання недійсним договору застави нерухомого майна, тоді як у заяві від 28.11.2009 року предметом вимоги є тлумачення кредитного договору, визнання даного договору частково недійсним у частині суб'єктного складу його учасників та строку виконання зобов'язань у ньому під заставу неіснуючого майна, та зміна даного договору у зазначеній частині.
Враховуючи, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачена можливість одночасної зміни і предмета, і підстав позову, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у прийнятті зазначеної позовної заяви в межах справи №2-24/5664-2009.
Однак, позивач не позбавлений процесуального права звернення з окремим позовом як про тлумачення, так і про визнання частково недійсним та зміну кредитного договору.
Доводи представника позивача про те, що договір застави є невід’ємною частиною кредитного договору, тому заявлені позовні вимоги необхідно розглядати в одному провадженні, є безпідставними, оскільки, як було зазначено вище, предметом спорів є недійсність двох окремих право чинів.
Посилання заявника апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права також не дають підстав для скасування правильного по суті процесуального акту, оскільки, згідно частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
З врахуванням вищенаведеного оскаржена ухвала відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись статтями 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2010 року у справі № 2-24/5664-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Л.М. Заплава
Т.П. Фенько