УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
21 вересня 2010 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого Романова О.В.
суддів: Захарчука С.В., Широкопояса Ю.В.
прокурора Філь С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського районного суду від 11 березня 2010 року,
яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_2 без визначеного місця проживання, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, судимого:
- 18.07.1972 року Орджонікідзевським районним судом м. Таганрога за ст.ст. 206 ч.2. 145 ч.2 , 146 ч.2 "Б", 144 ч.2, 40 КК Росії на 6 років позбавлення волі;
- 23.01.1981 року Новомосковським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 140 ч.2, 206 ч.2, 188-1 ч.2, 42 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- 13.06.1986 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за З ст. 140 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 31.01.1997 року Новомосковським районним судом Дніпропетровської області за ст. 140 ч.2, 229-6 ч.1, 42 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 19.07.2000 року Новомосковським районним судом Дніпропетровської обл.. за ст. 140 ч. 2, 140 ч.З, 208, 4;
- 20.11.2003 року Ружинським районним судом Житомирської обл.. з" ч. З ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 03.07.2007 року Народицьким районним судом Житомирської області за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Справа №11-616 Головуючий у суді 1-ї інстанції Євстаф’євої Т.А.
Категорія Суддя-доповідач Захарчук С.В.
Звільнений 17.04.2009 р.,-
засуджено:
- за ст. 121 ч.1 КК України – п’ять років позбавлення вол.
Запобіжний до вступу вироку в законну силу залишено без зміни.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1086 грн.85 коп. матеріальної та 800 грн. моральної шкоди.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння при наступних обставинах.
19.04.2009 року приблизно о 8 год. засуджений, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4, потерпілому по справі разом з останнім розпивали спиртні напої. Після розлиття спиртних напоїв, приблизно о 8 год. 30 хв., ОСОБА_1, разом із потерпілим, вийшов з приміщення квартир, на сходинкову площадку будинку, де між ними на ґрунті особистих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_1 виник умисел направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 Реалізовуючи свій злочинний умисел, засуджений дістав з поліетиленового пакета, якого мав при собі, кухонний ніж та із значною силою прикладання, клинком даного ножа, наніс один удар ОСОБА_4 у живіт, заподіявши останньому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
В апеляції і доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування посилаючись на те, що як під час досудового слідства, так і під час розгляду справи в суді першої інстанції не доведено його вина у вчиненні інкримінованого злочину. Вважає, що судом не дано оцінки зібраним доказам по справі і допущена неповнота судового слідства. Невірно встановлено місце вчинення злочину і не встановлено мотив, який спонукав його вчинити злочин – збереження свого здоров’я і життя.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю добутих на досудовому слідстві та досліджених у судовому засіданні доказах.
Зокрема, показами потерпілого ОСОБА_4, який пояснив, що 19.04.2009 року засуджений зайшов до нього в квартиру, розпивав спиртне, а коли ОСОБА_1 виходив з квартири, то він запропонував показати пакет, хотів перевірні чи він у нього нічого не вкрав.
Це розсердило ОСОБА_1, між ними почалася сварка, в ході якої засуджений наніс йому удар ножем в живіт.
Факт нанесення засудженим ножового поранення підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5, який суду показав, що 19.04.2009 року, вранці, коли він виходив із будинку АДРЕСА_3 то з під’їзду цього ж будинку, вибіг засуджений , який тримав в руці ніж, а в іншій руці у нього був чорний поліетиленовий пакет. За засудженим вибіг потерпілий, який тримався руками за живіт.
Згідно висновку судово - медичної експертизи № 132 від 18.05.2009 року в ОСОБА_4 виявлене тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото - різаного поранення черевної порожнини. Тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_4 могли утворитися як при обставинах вказаних самим потерпілим, під час відтворення обстановки та обставин події так і при обставинах, вказаних обвинуваченим ОСОБА_1 під час відтворення об ставники та обставин події.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував нанесення ножового удару ножем потерпілому в живіт, але ствердив, що такі дії вчинив, обороняючись від агресії потерпілого, який на нього напав, і дана подія відбулася зовсім в іншому місці і при інших обставинах.
Ці доводи апелянта спростовуються показаннями потерпілого, не вірити якому у суду не було підстав. Вони також спростовуються показаннями свідків ....
Аналіз приведених даних взятих в їх сукупності, дав підстави суду зробити правильний висновок щодо винності ОСОБА_1 у заподіянні потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження та вірно кваліфікувати його дії за ч.1ст. 121 КК України.
При призначенні покарання суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, який неодноразово судимий.
Засудженому призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Будь – яких порушень кримінально – процесуального закону у справі не виявлено, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції.
Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляцію і доповнення до неї засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2010 року щодо нього – без зміни.
Судді