Судове рішення #10953478

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем   України

  07 вересня   2010  року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області

             в складі:

                 головуючого          Романова О.В.

                 судді:           Зав’язуна С.М., Захарчука С.В.                         з участю:

                прокурора                   Філь С.В.

                адвоката                   ОСОБА_1

                засудженого             ОСОБА_2                                  

                                             

   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача – помічника прокурора Коростишівського району на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від  7 червня 2010  року.

Цим вироком:

 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя  АДРЕСА_1 громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимого  ,-

Засуджено:

- за ст. 286 ч.2  КК України – 4 (чотири) роки позбавлення волі без  позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 75 КК України  ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки та покладено на нього обов’язки, передбачені  ст.76 КК України.

Запобіжний захід  щодо засудженого до вступу вироку в законну силу  залишено попередній -  підписку про невиїзд.

Справа №11-582             Головуючий у суді 1-ї інстанції  Пасічний Т.З.

Категорія ст.286ч.2 КК                                     Суддя-доповідач Захарчук С.В.

Стягнуто з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_5 5000 заподіяної моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_6 5000 заподіяної моральної шкоди.

В задоволенні позову  ОСОБА_5 в частині стягнення матеріальної шкоди із засудженого  відмовлено.

Згідно вироку,  ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 13 жовтня 2009 року близько 13 години 20 хвилин, керуючи за дорученням  автобусом марки „Мерседес  Бенц”, реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м. Житомира, створив  небезпеку для руху, яка загрожувала життю та здоров'ю громадян, завдав матеріальні збитки, не був уважний, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість, не зупинився, щоб надати дорогу пішоходу; скоїв наїзд на потерпілу ОСОБА_7, яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході зліва на право відносно напрямку руху.

Внаслідок ДТП, пішохід ОСОБА_7 отримала  тяжкі тілесні ушкодження,  від яких настала смерть.

 Порушення засудженим  ОСОБА_2 вимог п.п. 1.5, 2.3(6), 12.1, 12.3, 18.1 ПДР України  знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

В апеляції державний обвинувач, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій, порушує  питання про скасування вироку Коростишівського районного суду Житомирської області із-за м’якості призначеного покарання.    

Вважає , що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості і обставинам за яких скоєно наїзд на пішохода, а саме, що застуджений не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміни, не вибрав безпечну швидкість. Засуджений вчинив необережний злочин, який відноситься до тяжких, збитки потерпілим не відшкодовані. Необґрунтовано суд  не позбавив засудженого права керувати транспортними засобами.

 З урахуванням наведеного порушує питання про постановляння нового вироку, яким просить призначити засудженому покарання  за ст.286 ч. 2 КК України – 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав доводи апеляції, засудженого і його адвоката,  які заперечували проти доводів апеляцій, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає. що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджуються зібраними на досудовому слідстві та дослідженими під час судового розгляду доказами. З цього приводу вирок суду першої інстанції ніким із можливих апелянтів не оспорюється.

Дії ОСОБА_2 за ст. 286 ч.2  КК України кваліфіковані правильно.

 Покарання  ОСОБА_2  призначено  з додержанням вимог ст. 65 КК України, з урахуванням  ступеня тяжкості вчиненого ним  злочину, особи винного та обставини справи, що пом’якшують  покарання.

Зокрема, судом першої інстанції враховано, що засуджений  раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, виключно позитивно характеризується, визнав себе винним і щиро розкаюється, частково відшкодував заподіяну шкоду, має на утриманні двоє малолітніх дітей.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що призначене покарання є достатнім і необхідним для виправлення та перевиховання засудженого  ОСОБА_2

Разом з тим, на думку колегії суддів, судом першої інстанції розмір моральної шкоди визначений без врахування  глибини моральних страждань, яких зазнали потерпілі у зв’язку із втратою близької людини.

Виходячи із вищезазначеного, колегія суддів змінює вирок суду і збільшує розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню із засудженого  до 50 000 грн., по 25 000  грн. на користь кожного потерпілого.

Керуючись ст.ст. 365, 366,  КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію  помічника прокурора Коростишівського району Житомирської області задовольнити частково.

Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 07 червня 2010 року в частині вирішення цивільного позову змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_5 та ОСОБА_6   по  25 000 грн.  заподіяної моральної шкоди  кожному.

В решті частини вирок залишити без зміни.

Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація