У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
07 вересня 2010 року м. Житомир
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
Головуючого Романова О.В.
Суддів. Захарчука С.В., Зав’язуна С.М.
з участю:
прокурора Філь С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 червня 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_2 громадянина України, з середі освітою, неодруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_3 раніше не судимого,
засудженого за ст. 121 ч.2 КК України на 7(сім) років позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишений попередній - тримання під вартою.
Стянуто з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4. 70000 грн. моральної шкоди.
Згідно вироку, ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя і здоров ' я в момент їх заподіяння, від яких настала смерть потерпілого ОСОБА_5, при наступних обставинах.
30 листопада 2008 року після 16-ої години, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкоголь сп'яніння, маючи умисел на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, прийшов до будинку АДРЕСА_4 На подвір'ї вказаного будинку ОСОБА_3 зі значною силою прикладення умисно наніс численні удари руками і ногами по різних частинах тіла ОСОБА_5, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких настала смерть потерпілого.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить змінити вирок суду, застосувати ст.69 КК України і призначити більш м’яке покарання. Посилається на те, що він повністю визнав себе винним, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, має ряд хронічних захворювань.
Заслухавши доповідача, міркування, який заперечував проти доводів апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину, за який його засуджено, не оспорюються в апеляції і підтверджується
Справа №11-579 Головуючий у суді 1-ї інстанції Лешко С. М.
Категорія ст.121 ч.2 КК Суддя-доповідач Захарчук с.В.
розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку першої інстанції доказами і є правильними .
Дії ОСОБА_3 за ст. 121 ч.2 КК України кваліфіковані вірно.
Що ж стосується покарання, призначеного Юревичу судом першої інстанції, то воно, на думку колегії суддів, обрано з додержанням вимог ст.65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого засудженим злочину, даних про його особу, та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання. Зокрема, засуджений вчинив тяжкій злочин в стані алкогольного сп’яніння. При призначенні покарання судом враховані всі обставини, в тому числі і ті, на які посилається засуджений в апеляції. З урахуванням цих обставин, ОСОБА_3 призначено мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 121 КК України.
Колегія суддів не знаходить підстав для застосування ст. 69 КК України.
Призначене покарання є достатнім та необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.
Істотних порушень кримінально - процесуального закону України не виявлено.
Підстав для зміни чи скасування вироку, з мотивів викладених у скарзі, не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У х в а л и л а:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 червня 2010 року щодо нього - без зміни.
Судді